НАУКОВИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ «ДОКУМЕНТУВАННЯ, ВИКОРИСТАННЯ ТА ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПІД ЧАС ВІЙН: ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА ТА ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ»

08 травня у День пам’яті та перемоги над нацизмом на базі кафедри історії та документознавства ФЛСК відбувся науковий круглий стіл з міжнародною участю «Документування, використання та поширення інформації під час війн: історична ретроспектива та виклики сучасності». Співорганізатором наукового заходу виступив Новий державний архів Литви на чолі з директором, магістром Danutė KONTRIMAVIČIENĖ. З вітальним словом перед учасниками наукового заходу виступили декан ФЛСК доктор педагогічних наук, доцент Наталія МЕЛЬНИК та заступник декана з наукової, міжнародної діяльності ФЛСК кандидат педагогічних наук, доцент Анжеліка КОКАРЄВА, завідувач кафедри історії та документознавства доктор історичних наук, професор Ірина ТЮРМЕНКО. Прологом до роботи круглого столу став виступ канадського режисера-документаліста Максима ХОМЕНКО, який розповів про історію створення документального фільму «Незламні», у якому йдеться про Україну під час війни, розв’язаною російським агресором. Учасники заходу мали можливість ознайомитися з фрагментом фільму, який готується до показу. Спільну доповідь “The Act of 11 March and its road to the archives” підготували директор Нового державного архіву Литви Danutė KONTRIMAVIČIENĖ та аспірант Інституту історії, архівіст відділу зберігання й інформації документів Нового державного архіву Литви Pukėnas JOKŪBAS. У виступі Danutė KONTRIMAVIČIENĖ розкрила історію складного шляху до архівного зберігання Акту про незалежність Литви (11 березня 1990 р.) та заходи щодо його збереження під час вторгнення радянських військ на територію республіки в січні 1991 року. Значення місії професії архівіста та роль документальної архівної спадщини у формуванні колективної пам’яті розкрила доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марина ПАЛІЄНКО у доповіді «Документування війни в контексті формування колективної пам’яті: історичний досвід та сучасні архівні практики». М. ПАЛІЄНКО проаналізувала наукові дослідження з ініціативного документування подій російсько-української війни, наголосила на особливостях документування війни в Україні, розкрила зв’язок між архівною документальною спадщиною та формуванням колективної пам’яті. Тетяна ЄМЕЛЬЯНОВА – кандидат історичних наук, директор Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву в своїй доповіді «Експертиза цінності аудіовізуальних документів періоду російсько-української війни: вступ до проблеми» наголосила на перенасиченості віртуального простору інформацією, що вимагає нових підходів до впровадження сучасних принципів експертизи цінності документів. Також Т. ЄМЕЛЬНОВА розповіла про величезну роботу архівістів з документування аудіовізуальної інформації. Доктор історичних наук, професор, директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Лариса ЛЕВЧЕНКО у доповіді «Документування оперативної діяльності центральних органів влади у ЦДАВО України як різновид ініціативного документування подій архівними установами в умовах сучасної російсько-української війни» розкрила заходи, які були прийняті в перший день війни для збереження українського Акту про незалежність, та висвітлила досвід з архівування оперативної інформації, розміщеної на сайтах 72 державних органів влади, у тому числі на сайтах 15 міністерств. Л. ЛЕВЧЕНКО наголосила, що така робота сприяла створенню літопису діяльності державних органів влади під час війни. Доповідь Тетяни БЕВЗ – доктора історичних наук, професора, головного наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України «Поштова марка як історичне джерело документування інформації в умовах війни» зацікавила учасників заходу історією української марки та її роллю у фіксуванні подій війни. Також Т. БЕВЗ наголосила, що марка є символом державності, чинником об’єднання українців зі світом, уособленням звитяг українських воїнів та формою передачі інформації про військову героїку нащадкам. Практичний досвід, юридичні норми та комунікаційні інструменти, які застосовуються при комплектуванні фондів документами про російсько-українську війну висвітлила у доповіді «Комунікаційна складова моделі комплектування архіву в умовах війни» Валерія ПОКЛЯЦЬКА – кандидат історичних наук, начальник відділу формування НАФ аудіовізуальними документами Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву. Доповідь «Досвід Франції з вивчення трансформації індивідуальної та колективної пам’яті про терористичний акт “13 листопада” 2015 року», яку виголосила доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Ірина ТЮРМЕНКО стосувалася трансдисциплінарної програми з дослідження впливу подій теракту 13 листопада 2015 року у Парижі на формування персональної та колективної пам’яті. І. ТЮРМЕНКО наголосила на унікальній методиці з вивчення слідів пам’яті, ролі соціальної та культурної пам’яті у формуванні національної ідентичності. Порівняльний аналіз фіксації подій війни та їх представлення на сайтах державних установ України і Польщі здійснили кандидати історичних наук, доценти кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Людмила БОЖУК та Леся ХАЛЕЦЬКА у спільній доповіді «Документування подій російської збройної агресії 2022–2024 рр.: український і польський досвід». У роботі наукового круглого столу взяли участь кандидати історичних наук, доценти кафедри доценти кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Наталія БЕМ, Олег ЗАХАРЧУК, Олена ІСАЙКІНА, Тетяна КУРЧЕНКО, Яна ЧЕПУРЕНКО, Ольга ЮРЧЕНКО, старші викладачі Оксана ІЛЬКОВА, Жанна ПАСКАЛ. Кафедра історії та документознавства щиро дякує всім учасникам круглого столу за участь у роботі наукового заходу та сподівається на подальшу співпрацю.
ЗАСІДАННЯ АНГЛОМОВНОГО ІСТОРИЧНОГО ГУРТКА

ЗАСІДАННЯ АНГЛОМОВНОГО ІСТОРИЧНОГО ГУРТКА 30 квітня 2024 році в режимі онлайн відбулося засідання англомовного історичного гуртка, присвячене темі українського національного відродження кінця ХVIII- першої половини ХІХ століття. Засідання провів керівник гуртка кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та документознавства Юрій Смольніков. У засіданні гуртка взяли участь студенти груп АКФ (103, 109, 111) ФАЕТ (122) і ФЕБІТ (102). Тема українського національного відродження є актуальною в сучасній Україні, оскільки національно-культурні процеси формування української нації досі продовжуються. Ця тема пригортає увагу до основ українського державотворення і дає можливість зрозуміти коріння багатьох сучасних проблем. Національно-культурне відродження тісно пов’язане із питаннями національної ідентичності, які лежать в основі творення і розвитку нації. Обговорюючи тему національного відродження в Україні ХVIII-ХІХ століть студенти проводили історичні паралелі між минулим і сучасним, виявляли спільні риси національно-культурних і державотворчих процесів в Україні різних часів. На засіданні обговорювались такі питання: How is culture related to national identity? Why does the study of history stimulate the growth of national consciousness? Why were Ukrainian intellectuals interested in studying national folklore? Why did Russia and Poland try to destroy national identity of Ukrainians? Були заслухані доповіді: “History of Rus is an important work for the formation of Ukrainian national consciousness and patriotism” (Еміль Добровольський, АКФ 111); “The group of Kharkiv romantics under the leadership of I. Sreznevsky” (Артем Сичов, АКФ 103); “M. Kostomarov and his role in the Ukrainian cultural revival” (Олександр Саханда, ФЕБІТ 102); “Khlopomans as researchers of Ukrainian folklore and traditions” (Ілля Чайкін, АКФ 109); “Ivan Kotliarevskyi – the founder of the modern Ukrainian literary language” (Віолета Носевич, ФАЕТ 122).
ПРОГРАМА НАУКОВОГО КРУГЛОГО СТОЛУ “ДОКУМЕНТУВАННЯ, ВИКОРИСТАННЯ ТА ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПІД ЧАС ВІЙН: ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА ТА ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ”, 8 травня 2024 р.
МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ У ВАРШАВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА) «ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ: ІСТОРИЧНИЙ ТА СУЧАСНИЙ КОНТЕКСТИ»

11-12 квітня 2024 року доценти кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Людмила БОЖУК і Леся ХАЛЕЦЬКА взяли участь (онлайн) в роботі міжнародної наукової конференції «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne» («Польсько-українські відносини в умовах російської агресії проти України: історичний та сучасний контексти»). Організатором конференції виступив Факультет історії Варшавського університету; співорганізаторами: Факультет політології та журналістики Університету імені Адама Міцкевича у Познані, Навчально-науковий інститут міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького; у співпраці з Інститутом української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Музеєм польських дітей-жертв тоталітаризму. На конференції Людмила БОЖУК і Леся ХАЛЕЦЬКА представили спільну доповідь «Ініціативне документування подій російсько-української війни (2022–2024 рр.) державними архівами України. Взаємодія з польськими партнерами». Робота конференції розпочалася з виголошення пленарних доповідей та продовжилася на секційних засіданнях. Представлені дослідження охопили широке коло питань українсько-польських відносини в контексті російського вторгнення в Україну (солідарність, співпраця, у тому числі наукова, допомога українським біженцям тощо), зокрема і питання польсько-української архівної співпраці до і після російської агресії проти України, документування та дослідження воєнних злочинів. Доповіді учасників конференції відзначалися ґрунтовністю дослідження обраної проблематики, а також емоційністю: «Державний архів у Пьотркові Трибунальському – польсько-українська архівна співпраця до та після російської агресії проти України – окремі аспекти» доктора Томаша МАТУЩАКА (Tomasz MATUSZAK) – директора Державного архіву в Пьотркові-Трибунальському; «Українсько-польські відносини в умовах російського вторгнення в Україну (2022–2024 рр.): приклади солідарності та співпраці (академічний аспект)» доктора Ольги МОРОЗОВОЇ, професора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Варшавського університету; «Співпраця факультету політології та журналістики Адама Міцкевича з українськими університетами в умовах повномасштабної російської агресії – сила емпатії та робота пам’яті» доктора Бартоша ГОРДЕЦЬКОГО (Bartosz HORDECKI), професора факультету політології та журналістики Університету імені Адама Міцкевича в Познані; «Динаміка взаємної рецепції українців і поляків унаслідок повномасштабної російсько-української війни» доктора історичних наук, професора Львівського національного університету імені Івана Франка Леонада ЗАШКІЛЬНЯКА і Романа МАРТИНЧУКА (Львівський національний університет імені Івана Франка); «Стан польсько-українських відносин у громадській думці у Польщі та Україні після російської атаки у 2022 році» доктора Антоніни КОЗИРСЬКОЇ (Antonina KOZYRSKA), професора Університету імені Миколая Коперника в Торуні; «Досвід державного архіву Миколаївської області у збереженні архівних фондів в умовах воєнних конфліктів» головний спеціаліст Державного архіву Миколаївської області Костянтина КАРТУЗОВА та інші. Робота секції завершилась підсумковою дискусією.
ВІД ПОВІТРОПЛАВАННЯ ДО КОСМІЧНИХ ВИСОТ: АВІАЦІЯ В КОНТЕКСТІ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

10.04.2024 на базі кафедри історії та документознавства Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій НАУ відбувся науковий круглий стіл з міжнародною участю «Від повітроплавання до космічних висот: авіація в контексті технологічних трансформацій». До оргкомітету круглого столу увійшли Лариса ЛЕВЧЕНКО – директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Ірина ТЮРМЕНКО – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ, Наталія МЕЛЬНИК – доктор педагогічних наук, доцент, в.о. декана ФЛСК, Олег БАБЕНКО – заступник директора Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, головний зберігач фондів, Анжеліка КОКАРЄВА – кандидат педагогічних наук, доцент, заступник декана ФЛСК з наукової та міжнародної діяльності, Олег ЗАХАРЧУК – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ, Ольга ЮРЧЕНКО – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ. З вітальним словом до учасників круглого столу звернулися Наталія МЕЛЬНИК, Анжеліка КОКАРЄВА, Ірина ТЮРМЕНКО, які особливо підкреслили актуальність даного заходу, що обув проведений напередодні Всесвітнього дня авіації і космонавтики та Дня працівників ракетно-космічної галузі України. Виступаючі підкреслили важливість міжнародної співпраці українських та польських дослідникіцв в галузі авіації. Участь у науковому круглому столі взяли знані науковці, архівісти, музеєзнавці України та Польщі: Андрій ХАРУК – д-р іст. наук, професор, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів), Лариса ЛЕВЧЕНКО – д-р іст. наук, професор, директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Томаш МАТУШАК – доктор гуманітарних наук, Державний архів у Пйотркуві-Трибунальському (м. Пйотркув-Трибунальський, Республіка Польща), Мачей ХУБКА – доктор гуманітарних наук, Державний архів у Пйотркуві-Трибунальському (м. Пйотркув-Трибунальський, Республіка Польща), Ольга ГАЙДАЙ – к. іст. наук, доц., помічник архівіста (Державний архів в Пйотркуві-Трибунальському; запрошений дослідник з Варшавського університету (Республіка Польща), Валерій АЗАРСКОВ – д-р. техн. наук, професор кафедри аерокосмічних систем управління НАУ, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки та Премії М.К. Янгеля НАН України, Ветеран космічної галузі України, Олена ЛАВРИНЕНКО – зберігач фондів Музею історії НАУ, Катерина КОТЕНКО – архівістка І категорії відділу використання інформації документів, Центральний державний науково-технічний архів України (м. Харків, Україна), Олена ЄФРЕМОВА – начальник відділу використання інформації документів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Ірина ТЮРМЕНКО – д-р. іст. наук, професор, завідувач кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ та інші. Українські та зарубіжні дослідники у своїх доповідях торкнулися широкого кола питань з історії повітроплавання та авіації: проблем української авіаційної термінології, фондових зібрань і документальних виставок архівів України та Польщі з історії авіації, сторінок життя та діяльності видатних українських авіаторів і науковців-розробників авіаційної та ракетно-космічної техніки. Представлена тематика викликала зацікавленість 80-ти учасників і слухачів круглого столу.
ВІДЧУТТЯ СТИЛЮ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ

11 квітня 2024 р. завідувач кафедри історії та документознавства Ірина Тюрменко та студенти ДК 221 спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» освітньої програми «Документознавство та інформаційна діяльність» в рамках вивчення дисципліни «Технології формування позитивного іміджу» відвідали музей костюма і стилю. Студенти познайомилися з міською модою кінця ХІХ початку ХХ ст. історією костюма, вишуканим вбранням та непростою долею всесвітньо відомої української актриси та співачки Соломії Крушельницької. Незабутня атмосфера музею, його унікальні експозиції подарували студентам незабутні емоції та розуміння впливу одягу та зовнішнього вигляду на формування позитивного іміджу.
ПРОГРАМА НАУКОВОГО КРУГЛОГО СТОЛУ “ВІД ПОВІТРОПЛАВАННЯ ДО КОСМІЧНИХ ВИСОТ: АВІАЦІЯ В КОНТЕКСТІ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ”, 10-11 квітня 2024 р.
ПЕРШИЙ ТУР ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ ОЛІМПІАДИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

4 квітня 2024 кафедрою історії та документознавства ФЛСК НАУ був проведений Перший тур Всеукраїнської студентської олімпіади з історії України, у якому взяли участь 49 здобувачів вищої освіти аерокосмічного факультету, факультету аеронавігації, електроніки та телекомунікацій, факультету лінгвістики та соціальних комунікацій. До складу журі увійшли: доцент Ольга ЮРЧЕНКО, доцент Олег ЗАХАРЧУК, доцент Наталія БЕМ, старший викладач Жанна ПАСКАЛ, старший викладач Оксана ІЛЬКОВА.Учасників ознайомили з правилами проведення олімпіади, завданнями та критеріями оцінювання. Олімпіада стала не лише випробуванням, але й надала можливості здобувачам вищої освіти продемонструвати свої знання з історії України.Переможців олімпіади визначали за кількістю набраних балів. Ними стали: 1 місце – Роман САХАНДА (104 гр. АКФ)2 місце – Антон КУПНЕВИЧ (151 гр. ФАЕТ) 3 місце – Ірина ТЕРНОВА (102 гр. АКФ) Яким ТИМЧЕНКО (161 гр. ФАЕТ)Щиро вітаємо переможців і учасників олімпіади, успіхів і нових звершень!
ДОКУМЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНІ КОМУНІКАЦІЇ В ГЛОБАЛІЗОВАНОМУ СВІТІ

3 квітня 2024 року в рамках роботи ХХІV Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених і здобувачів вищої освіти і «Політ. Сучасні проблеми науки» відбулося засідання секції «Документно-інформаційні комунікації в глобалізованому світі». Робота секції, організована кафедрою історії та документознавства ФЛСК, зібрала 36 учасників – здобувачів вищої освіти, що навчаються на 1-4 курсах ОС «Бакалавр» та 1-2 курсах магістратури, представників студентської спільноти Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, м. Київ (Марія Головченко, Андрій Злидень, Микола Куц), Національного університету харчових технологій,м. Київ (Олександр Косовець, Надія Магден), Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Микита Халецький) тощо. За своїх вихованців щиро вболівали їх наукові керівники, що допомагають їм робити перші кроки в науці. Робота секції розпочалась із привітального слова заступника декана факультету лінгвістики та соціальних комунікацій з наукової та міжнародної діяльності НАУ Анжеліки Кокарєвої і завідувачки кафедри історії та документознавства професора Ірини Тюрменко. Із святом науки учасників та гостей молодіжної конференції привітали модератори секції доценти Людмила Божук та Тетяна Курченко, які побажали усім плідної роботи. У рамках секційної роботи було заслухано 11 цікавих доповідей, що супроводжувались відповідним презентаційним матеріалом. Вони відобразили актуальні проблеми сучасного документознавства, діловодства, організації соціальних комунікацій, електронного урядування, практичної діяльності сучасного інформаційного аналітика, працівника кадрової сфери, організатора офісної діяльності в умовах цифрового суспільства. Здобувачі вищої освіти представили своє бачення викликів інформаційного глобалізованого суспільства і розвитку інформаційної сфери в умовах військової російської агресії. Молодь показала не тільки високий рівень набутих знань, але й свою небайдужість до обраної професії та її ролі в суспільстві. Підсумовуючи діяльність документознавчої секції, усі її учасники висловили задоволення від цікавих дискусій і сподівання на нові зустрічі у наступному році. Прощавай «Політ 2024», чекаємо на «Політ 2025»!
ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦІВ ПЕРШОГО ТУРУ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ РОБІТ!

На виконання листа МОН України №3/6194-23 від 30.10.2023р. та листа ДНУ «Інститут модернізації і змісту освіти» від 06.11.2023р. №21/08-1948 «Про проведення Всеукраїнської студентської олімпіади та Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей у 2023/2024 навчальному році» 27.03.2024 на кафедрі історії та документознавства відбувся Перший тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей. На розгляд конкурсної комісії у складі голови – завідувачки кафедри професора Ірини Тюрменко, членів комісії – доцентів Наталії Бем, Людмили Божук, Лесі Халецької, Ольги Юрченко було подано десять наукових робіт здобувачів вищої освіти спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»: Дарини Грузинської (ДК 221), Ольги Дзюби (ДК 422), Дар’ї Дівісенко (ДК 321), Марини Краснопольської (ДК 221), Софії Кучеренко (ДК 221), Дарини Мошківської (ДК 121 М), Владислави Пасічник (ДК 321), Альони Пенської (ДК 322), Ганни Тиргоале (ДК 322), Ярослава Якубчака (ДК 421). Відзначивши високий рівень поданих на конкурс робіт, члени комісії дійшли наступних висновків: 1 місце – Ганна Тиргоале 2 місце – Дарина Мошківська, Дар’я Дівісенко 3 місце – Альона Пенська, Ярослав Якубчак ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦІВ! ПИШАЄМОСЬ УСІМА ТАЛАНОВИТИМИ УЧАСНИКАМИ! ЗИЧИМО ПОДАЛЬШИХ УСПІХІВ!