Участь у Х Міжнародній науковій конференції Обличчя війни – Війна і пам’ять/X Międzynarodowa Konferencja Oblicza Wojny – Wojna i pamięć (Республіка Польща, Лодзький університет, 05-06 червня 2025)
05 червня 2025 року доктор історичних наук, професор Ірина ТЮРМЕНКО, кандидат історичних наук, доцент Людмила БОЖУК і кандидат історичних наук, доцент Леся ХАЛЕЦЬКА (Державний університет «Київський авіаційний інститут») взяли участь у Х Міжнародній науковій конференції Обличчя війни – Війна і пам’ять (X Międzynarodowa Konferencja Oblicza Wojny – Wojna i pamięć), організатором якої виступив Лодзький університет (Республіка Польща). Війна як індивідуальний та груповий досвід, а також як елемент політичної, історичної та культурної наративи нерозривно пов’язана з пам’яттю та різними формами увічнення. У центрі уваги дослідників-учасників конференції – питання зв’язків між війною, пам’яттю та ідентичністю; еволюція пам’яті та створення міфів і легенд, пов’язаних з нею; проблема різних форм пам’яті – від індивідуальних досвідів до перспектив соціальних, політичних та національних груп; політика пам’яті та механізми вшанування; місця пам’яті та їхні функції; війна в культурі та мистецтві. Ірина ТЮРМЕНКО, Людмила БОЖУК і Леся ХАЛЕЦЬКА виступили з доповіддю на тему «Війна у реальному часі: практики документування та репрезентації», в якій представили результати дослідження практик документування і репрезентації воєнних свідчень шістьма різними за статусом та підходами організаціями, які активно працюють у цій сфері: Центром документування російських злочинів в Україні ім. Рафала Лемкіна (Інститут Пілецького, Польща), правозахисним фестивалем Docudays UA (Україна) з його «Архівом війни», волонтерською платформою Dattalion, Українським інститутом національної пам’яті, громадською організацією «Майдан Моніторинг», а також благодійним проєктом Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. Szczegółowy plan obrad:https://www.obliczawojny.uni.lodz.pl
ПРОФЕСОРКА КАФЕДРИ ІРИНА ТЮРМЕНКО ВЗЯЛА УЧАСТЬ В XIV МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ «ІНФОРМАЦІЯ, КОМУНІКАЦІЯ, СУСПІЛЬСТВО» (ICS-2025)
22-24 квітня 2025 року докторка історичних наук, професорка кафедри української мови, історії та інформаційної діяльності взяла участь у XIV Міжнародній науково-технічній конференції «Інформація, комунікація, суспільство» (ICS-2025). Конференцію організувала кафедра соціальних комунікації та інформаційної діяльності Національного університету «Львівська політехніка». На конференції обговорювалося широке коло проблем, які стосувалися різнопланових питань пов’язаних з розвитком інформаційного суспільства та інформаційного менеджменту, цифрових технологій, застосуванням штучного інтелекту в науковій діяльності та освітньому процесі. Панельні дискусії «Технологічні та соціальні імпульси для освіти і науки», «Cинергія професій для розвитку цифрової культури» спонукали до обговорення про майбутнє спеціальності та інновації в бібліотечній, інформаційній та архівній справі. Атмосфера конференції сприяла не лише науковій комунікації, а й подальшому розвитку співробітництва та співпраці.
У ДУ КАІ відбулася VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Мова та культура в просторі новітніх технологій: проблеми сучасної комунікації»
12 березня 2025 року в ДУ КАІ відбулася VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Мова та культура в просторі новітніх технологій: проблеми сучасної комунікації», організована кафедрою української мови, історії та інформаційної діяльності в рамках VІІ Міжнародного симпозіуму “Соціокультурний дискурс глобалізованого світу: наука, освіта, комунікація”. Участь у конференції, присвяченій актуальним питанням розвитку і функціонування мови та культури, взяли понад 100 науковців. До роботи конференції доєдналися учасники із закордону – Чехії, Туреччини, Латвії, Німеччини, Франції, які представили свої доповіді на пленарному і секційних засіданнях, висловивши вдячність і повагу українцям, що в непростих умовах проводять важливі наукові заходи. З України участь у конференції взяли представники з 34 закладів освіти. Співорганізаторами конференції виступили Univerzita Palackého v Olomouci (Чеська Республіка), Transport and Telecomunication Institute (Латвія), Bingöl Üniversitesi, Bartin University, Necmettin Erbakan University(Турецька Республіка), Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Рівненський державний гуманітарний університет, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій. З вітальним словом до учасників заходу звернулися в.о.декана факультету психології, комунікацій та перекладу Наталія Мельник, в.о.завідувача кафедри української мови, історії та інформаційної діяльності Анастасія Сібрук, професор кафедри славістики Університету ім.Ф.Палацького в Оломоуці Алла Архангельська, доцент кафедри туристичного супроводу Університету Ататюрка Надія Сенчило-Татліліоґлу, які наголосили на важливості проведення такої конференції для розвитку сучасної науки загалом і побажали всім плідної роботи. Модерувала захід і здійснювала синхронний переклад в.о.завідувача кафедри Анастасія Сібрук. На пленарному засіданні виступили українські та зарубіжні вчені з доповідями, присвяченими актуальним проблемам розвитку і функціонування мови та культури в умовах глобалізації: аналізу метамовних пріоритетів дослідницької парадигми лінгвоекології (Алла Архангельська, Чеська Республіка), питанню раннього білінгвізму (Абдюлькадір Кабадай, Турецька Республіка), дослідженню руйнування колективної архівної пам’яті (війни та стихійних лих) (Оздемір Шахен Лале, Турецька Республіка), висвітленню поняття «знання» в епоху штучного інтелекту та біотехнологій (Світлана Нестерова, Турецька Республіка), аналізу ролі бібліотек в антикризовому управлінні (Ніхан Теміз, Турецька Республіка), дослідженню культуромовної особистості молоді в проєкції розвитку на засадах інфомедійної грамотності (Олена Семеног, Україна), аналізу мови інклюзії (нормативного підґрунтя і практичних кейсів) (Світлана Харченко, Україна). Після пленарного засідання роботу конференції було продовжено в чотирьох секціях: 1. «Мовна особистість в полікультурному суспільстві»; 2. «Комунікація як чинник діалогу культур»; 3. «Актуальні проблеми розвитку української мови та культури в глобалізованому світі»; 4. «Теоретичні та практичні аспекти загального термінознавства». За результатами роботи конференції вийде збірник тез доповідей. Кафедра української мови, історії та інформаційної діяльності висловлює щиру вдячність усім, хто взяв участь у VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Мова та культура в просторі новітніх технологій: проблеми сучасної комунікації». Дякуємо нашим іноземним колегам і дослідникам з України, які роблять усе для розвитку науки в Українській державі!
Запрошуємо до участі в VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Мова та культура в просторі новітніх технологій: проблеми сучасної комунікації» 12 березня 2025 року
Шановні колеги! Запрошуємо до участі в VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Мова та культура в просторі новітніх технологій: проблеми сучасної комунікації», яка відбудеться в рамках VІІІ Міжнародного симпозіуму «Соціокультурний дискурс глобалізованого світу: наука, освіта, комунікація» 12 березня 2025 року. Тематика конференції передбачає обговорення актуальних питань мови, літератури та культури, використання новітніх технологій в умовах глобалізаційних змін і міжмовної комунікації. Напрями роботи конференції – Актуальні проблеми розвитку української мови та культури в глобалізованому світі. – Мовна особистість у полікультурному суспільстві. – Комунікація як чинник діалогу культур. – Теоретичні та практичні аспекти загального термінознавства. Детально про конференцію – тут: Інформаційний лист конференції 2025 Inform_letter_2025
Професорка Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій взяла участь в роботі семінару “Initiating change” за програмою Erasmus+ в м. Таллінні
З 22 по 30 листопада 2024 р. доктор історичних наук, професор кафедри української мови, історичних та соціоінформаційних комунікацій Ірина ТЮРМЕНКО пройшла тижневе навчання на семінарі “Initiating change” за програмою Erasmus+. Семінар проходив в м. Таллінні. Протягом навчання відбувся обмін досвідом з проєктної діяльності в галузі прав людини та міжкультурної освіти. За допомогою інструменту дизайн-спринт проводилося навчання з розробки нових ідей для створення нових проєктів. На семінарі були продемонстровані можливості програми еrasmus+ для молоді, подана детальна інформація про інші європейські фонди і гранти, які підтримують освітні ініціативі стосовно прав людини та міжкультурної комунікації. Важливою частиною роботи семінару стало відпрацювання методів побудови партнерських відносин та розроблення власних проєктних пропозицій для отримання грандів. Поради від практиків із написання проектів дозволили глибше зануритися у проєктний процес та зрозуміти основні вимоги до нього.
МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ У ВАРШАВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА) «ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ: ІСТОРИЧНИЙ ТА СУЧАСНИЙ КОНТЕКСТИ»
11-12 квітня 2024 року доценти кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Людмила БОЖУК і Леся ХАЛЕЦЬКА взяли участь (онлайн) в роботі міжнародної наукової конференції «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne» («Польсько-українські відносини в умовах російської агресії проти України: історичний та сучасний контексти»). Організатором конференції виступив Факультет історії Варшавського університету; співорганізаторами: Факультет політології та журналістики Університету імені Адама Міцкевича у Познані, Навчально-науковий інститут міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького; у співпраці з Інститутом української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Музеєм польських дітей-жертв тоталітаризму. На конференції Людмила БОЖУК і Леся ХАЛЕЦЬКА представили спільну доповідь «Ініціативне документування подій російсько-української війни (2022–2024 рр.) державними архівами України. Взаємодія з польськими партнерами». Робота конференції розпочалася з виголошення пленарних доповідей та продовжилася на секційних засіданнях. Представлені дослідження охопили широке коло питань українсько-польських відносини в контексті російського вторгнення в Україну (солідарність, співпраця, у тому числі наукова, допомога українським біженцям тощо), зокрема і питання польсько-української архівної співпраці до і після російської агресії проти України, документування та дослідження воєнних злочинів. Доповіді учасників конференції відзначалися ґрунтовністю дослідження обраної проблематики, а також емоційністю: «Державний архів у Пьотркові Трибунальському – польсько-українська архівна співпраця до та після російської агресії проти України – окремі аспекти» доктора Томаша МАТУЩАКА (Tomasz MATUSZAK) – директора Державного архіву в Пьотркові-Трибунальському; «Українсько-польські відносини в умовах російського вторгнення в Україну (2022–2024 рр.): приклади солідарності та співпраці (академічний аспект)» доктора Ольги МОРОЗОВОЇ, професора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Варшавського університету; «Співпраця факультету політології та журналістики Адама Міцкевича з українськими університетами в умовах повномасштабної російської агресії – сила емпатії та робота пам’яті» доктора Бартоша ГОРДЕЦЬКОГО (Bartosz HORDECKI), професора факультету політології та журналістики Університету імені Адама Міцкевича в Познані; «Динаміка взаємної рецепції українців і поляків унаслідок повномасштабної російсько-української війни» доктора історичних наук, професора Львівського національного університету імені Івана Франка Леонада ЗАШКІЛЬНЯКА і Романа МАРТИНЧУКА (Львівський національний університет імені Івана Франка); «Стан польсько-українських відносин у громадській думці у Польщі та Україні після російської атаки у 2022 році» доктора Антоніни КОЗИРСЬКОЇ (Antonina KOZYRSKA), професора Університету імені Миколая Коперника в Торуні; «Досвід державного архіву Миколаївської області у збереженні архівних фондів в умовах воєнних конфліктів» головний спеціаліст Державного архіву Миколаївської області Костянтина КАРТУЗОВА та інші. Робота секції завершилась підсумковою дискусією.
ВІД ПОВІТРОПЛАВАННЯ ДО КОСМІЧНИХ ВИСОТ: АВІАЦІЯ В КОНТЕКСТІ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
10.04.2024 на базі кафедри історії та документознавства Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій НАУ відбувся науковий круглий стіл з міжнародною участю «Від повітроплавання до космічних висот: авіація в контексті технологічних трансформацій». До оргкомітету круглого столу увійшли Лариса ЛЕВЧЕНКО – директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Ірина ТЮРМЕНКО – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ, Наталія МЕЛЬНИК – доктор педагогічних наук, доцент, в.о. декана ФЛСК, Олег БАБЕНКО – заступник директора Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, головний зберігач фондів, Анжеліка КОКАРЄВА – кандидат педагогічних наук, доцент, заступник декана ФЛСК з наукової та міжнародної діяльності, Олег ЗАХАРЧУК – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ, Ольга ЮРЧЕНКО – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ. З вітальним словом до учасників круглого столу звернулися Наталія МЕЛЬНИК, Анжеліка КОКАРЄВА, Ірина ТЮРМЕНКО, які особливо підкреслили актуальність даного заходу, що обув проведений напередодні Всесвітнього дня авіації і космонавтики та Дня працівників ракетно-космічної галузі України. Виступаючі підкреслили важливість міжнародної співпраці українських та польських дослідникіцв в галузі авіації. Участь у науковому круглому столі взяли знані науковці, архівісти, музеєзнавці України та Польщі: Андрій ХАРУК – д-р іст. наук, професор, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів), Лариса ЛЕВЧЕНКО – д-р іст. наук, професор, директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Томаш МАТУШАК – доктор гуманітарних наук, Державний архів у Пйотркуві-Трибунальському (м. Пйотркув-Трибунальський, Республіка Польща), Мачей ХУБКА – доктор гуманітарних наук, Державний архів у Пйотркуві-Трибунальському (м. Пйотркув-Трибунальський, Республіка Польща), Ольга ГАЙДАЙ – к. іст. наук, доц., помічник архівіста (Державний архів в Пйотркуві-Трибунальському; запрошений дослідник з Варшавського університету (Республіка Польща), Валерій АЗАРСКОВ – д-р. техн. наук, професор кафедри аерокосмічних систем управління НАУ, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки та Премії М.К. Янгеля НАН України, Ветеран космічної галузі України, Олена ЛАВРИНЕНКО – зберігач фондів Музею історії НАУ, Катерина КОТЕНКО – архівістка І категорії відділу використання інформації документів, Центральний державний науково-технічний архів України (м. Харків, Україна), Олена ЄФРЕМОВА – начальник відділу використання інформації документів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Ірина ТЮРМЕНКО – д-р. іст. наук, професор, завідувач кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ та інші. Українські та зарубіжні дослідники у своїх доповідях торкнулися широкого кола питань з історії повітроплавання та авіації: проблем української авіаційної термінології, фондових зібрань і документальних виставок архівів України та Польщі з історії авіації, сторінок життя та діяльності видатних українських авіаторів і науковців-розробників авіаційної та ракетно-космічної техніки. Представлена тематика викликала зацікавленість 80-ти учасників і слухачів круглого столу.
ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ В ТОРУНІ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА) «СІМЕЙНІ АРХІВИ: СПІЛЬНА СПАДЩИНА, СПІЛЬНІ ПРОБЛЕМИ»
В період з 05 по 09 грудня 2023 завідувач кафедри історії та документознавства ФЛСК Ірина Тюрменко взяла участь у науковій польсько- українській конференції в Торуні (Польща) «Archiwa rodzinne. Wspólne dziedzictwo i wspólne problemy» («Сімейні архіви: спільна спадщина, спільні проблеми»). Організаторами конференції виступили Інститут історії та архівістики Університету Миколая Коперника в Торуні, Державний архів Пьорткува Трибуналського, Державний архів Торуня, Українське наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин, керівником якого є доктора історичних наук, професор Ірина Матяш. На конференції Ірина Тюрменко виступила із доповіддю «Зберегти від забуття: організація архівів в сімейному архіві». Змістовними та важливими з огляду на проблематику досліджень сімейних архівів були доповіді «Сімейні архіви та сімейні архіви в структурі польського національного архівного ресурсу та польської національної архівної спадщини» доктора, професора Університету Миколая Коперника Вальдемара Хоражичевського (Waldemar Chorążyczewski); «Опрацювання документів особового походження з метою створення родинно-родових архівних одиниць у ЦДАВО України» – доктора історичних, професора, директора ЦДАВО Лариси Левченко; «У пошуках зникаючої пам’яті, або чи можуть архіви збирати сімейні архіви» професора Університету Миколая Коперника Роберта Дегена (Robert Degen); «Із шухляди (не)пам’яті – між приватною колекцією та спільною спадщиною» доктора Томаша Матущака (Tomasz Matuszak) – директора Державного архіву в Пьотркові-Трибунальському; «Проблеми оцифрування та доступу до сімейних архівів» проф. Ірина Матіяш, голови Громадської ради при Державній архівній службі України; «Шанєці, Штайнборн, Кернер – сімейні архіви в ресурсах Державного архіву в Торуні» доктора Матеуша Суперчинського (Mateusz Superczyński); «Спадок повсякденності на прикладі родинної колекції фотографій Владислава Березніцького (1890–1957). Колекції університетської бібліотеки в Торуні – магістра, сертифікованого куратора, Кабінет документів суспільного життя, Філія спеціальних колекцій Університетської бібліотеки в Торуні Анни Клуговської (Anna Klugowska). Програма конференції була досить насиченою та проходила на декількох панелях. В Університетській бібліотеці Університету Миколая Коперника було проведене відкриття виставки документів присвяченої Миколаю Копернику; в Державному архіві Торуня відбулось представлення виставки, присвяченої сімейним архівам та колекціям, які зберігаються в родинах. В рамках конференції був відвіданий Державний архів Бидгоща, де була можливість ознайомитись із сучасними вимогами до будівлі архівних установ (будівля новозбудована) та його колекціями. Під час конференції проходили дискусії та обмін думками, зокрема, з директором Державного архіву Пьотркова Трибуналського Томашем Матущаком, який подарував свої праці, присвячені історії польського повітроплавання, що становлять неабияку цікавість для викладачів кафедри історії та документознавства, які мають напрацювання з історії української авіації. З Томашем Матущаком також були обговорені питання подальшої співпраці в царині авіації та повітроплавання.
Наукова конференція «Україна&Чехія: горизонти взаємодії: до 100-річчя від дня заснування Української студії пластичного мистецтва та Українського високого педагогічного інституту імені М. Драгоманова у Празі»
24 листопада завідувач кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Ірина ТЮРМЕНКО виступила із доповіддю «Наталена Королева та В. Королів-Старий: на перехресті долі» на українсько-чеській науковій конференції «Україна&Чехія: горизонти взаємодії: до 100-річчя від дня заснування Української студії пластичного мистецтва та Українського високого педагогічного інституту імені М. Драгоманова у Празі», яка проходила в режимі онлайн. В її організації та проведенні взяли участь Інститут східноєвропейських досліджень Карлового університету в Празі, Чеська асоціація україністів ГО «Український меморіал» у Чеській Республіці, Інститут досліджень діаспори (Київ), Кафедра туристичного бізнесу та країнознавства Факультет міжнародних економічних відносин і туристичного бізнесу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. З вітальним словом виступив директор Східноєвропейських досліджень Карлового університету Mgr. Станіслав Туміс, Ph.D. На конференції відбувся обмін думками щодо повсякденного життя української еміграції у Чехословаччині, ролі уряду Т. Г. Масарика у фінансовій підтримці української еліти у її прагненні створити українські освітні заклади та громадські організації. Значна увага була приділена долям української еліти, її внеску у розбудову національної освіти, спорту, культури, музейної справи, мистецтва. Не оминули учасники конференції і обговорення питань, які торкалися трагічної долі Празького архіву.
МІЖНАРОДНА АРХІВНА КОНФЕРЕНЦІЯ В ФЕДЕРАЛЬНОМУ АРХІВІ НІМЕЧЧИНІ
28-29 червня 2023 р. у Берліні (район Ліхтенберг) на базі Федеральних архівів Німеччини відбулася Міжнародна наукова конференція “Preservation Today. Addressing mass digitization and protection of originals alike” («Збереження сьогодні. Вирішення масової цифровізації та захисту оригіналів одночасно»). У її роботі взяли участь 170 учасників з-поміж яких експерти з архівних, бібліотечних, наукових, дослідницьких, культурних установ, консалтингових кампаній, закладів вищої освіти з 20 країн світу, у тому числі з Великобританії, Литви, Німеччини, Нідерландів, США, Швеції, Швейцарії, Франції, Фінляндії, України тощо. З вітальним словом до учасників архівного форуму, який став найбільшим за кількістю учасників та інноваційністю піднятих проблем, звернувся Президент Бундесархіву Міхаел Голлманн (Michael Hollmann). Він наголосив на розумінні цифровізації як ефективного засобу збереження оригіналів документів та загалом культурного надбання за допомогою технології “digitalen Barbarastollen”, коли традиційні методи збереження поєднуються з сучасними. Натхненником та організатором конференції виступила Рагна Боден (Ragna Boden) – консультант відділу технічних архівних справ та центральних професійних служб Федеральних архівів Німеччині. Програма конференції включала ознайомлення з технологіями цифровізації в Stasi-Unterlagen Archiv та Bundesarchiv Falmarchiv.