«БОРОЛИСЬ! БОРЕМОСЯ! ПОБОРЕМО!»
28 жовтня 2024 р. о 16.15 в ауд. 1/002 викладачі кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ – д.і.н, професор І.І. Тюрменко, к.і.н, доцент О.М. Захарчук, старші викладачі О. Г. Ількова та Ж.В. Паскал до 80-річчя вигнання нацистських окупантів з території України організували та провели круглий стіл здобувачів вищої освіти та викладачів. На кафедральному заході очно були присутні здобувачі факультетів ФЛСК, ФТМЛ, ФКНТ (70 чол.), викладачі кафедри історії та документознавства та через систему zoom до конференції доєдналися 30 здобувачів вищої освіти різних факультетів заочної форми навчання. Завідувач кафедри історії та документознавства професор І.І. Тюрменко (голова оркомітету) привітала учасників круглого столу, зазначивши про актуальність проведення такого заходу під час російсько-української війни на сучасному етапі. В свою чергу доцент О.М. Захарчук (заступник голови та ведучий круглого столу) наголосив, що з даної проблеми існують безліч російських та радянських міфів і фальсифікацій. Здобувачі вищої освіти під керівництвом викладачів кафедри підготували цікаві наукові доповіді, що супроводжувалися презентаціями. Зокрема, під час круглого столу було заслухано 7 доповідей здобувачів ФЛСК, ФТМЛ та ФКНТ, що торкалися різних питань нацистсько-радянської війни на території України. Доповіді виступаючих зацікавили аудиторію Зокрема, в ході роботи круглого столу відбулася досить жвава дискусія. Доповіді здобувачів-першокурсників були високо оцінені членами оргкомітету конференції. Так, всі виступаючі від керівництва ФЛСК були нагороджені подяками. Серед них: На останнє всі присутні висловили впевненість в перемозі українського народу над сучасним російським агресором.
НАУКОВИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ «ДОКУМЕНТУВАННЯ, ВИКОРИСТАННЯ ТА ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПІД ЧАС ВІЙН: ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА ТА ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ»
08 травня у День пам’яті та перемоги над нацизмом на базі кафедри історії та документознавства ФЛСК відбувся науковий круглий стіл з міжнародною участю «Документування, використання та поширення інформації під час війн: історична ретроспектива та виклики сучасності». Співорганізатором наукового заходу виступив Новий державний архів Литви на чолі з директором, магістром Danutė KONTRIMAVIČIENĖ. З вітальним словом перед учасниками наукового заходу виступили декан ФЛСК доктор педагогічних наук, доцент Наталія МЕЛЬНИК та заступник декана з наукової, міжнародної діяльності ФЛСК кандидат педагогічних наук, доцент Анжеліка КОКАРЄВА, завідувач кафедри історії та документознавства доктор історичних наук, професор Ірина ТЮРМЕНКО. Прологом до роботи круглого столу став виступ канадського режисера-документаліста Максима ХОМЕНКО, який розповів про історію створення документального фільму «Незламні», у якому йдеться про Україну під час війни, розв’язаною російським агресором. Учасники заходу мали можливість ознайомитися з фрагментом фільму, який готується до показу. Спільну доповідь “The Act of 11 March and its road to the archives” підготували директор Нового державного архіву Литви Danutė KONTRIMAVIČIENĖ та аспірант Інституту історії, архівіст відділу зберігання й інформації документів Нового державного архіву Литви Pukėnas JOKŪBAS. У виступі Danutė KONTRIMAVIČIENĖ розкрила історію складного шляху до архівного зберігання Акту про незалежність Литви (11 березня 1990 р.) та заходи щодо його збереження під час вторгнення радянських військ на територію республіки в січні 1991 року. Значення місії професії архівіста та роль документальної архівної спадщини у формуванні колективної пам’яті розкрила доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марина ПАЛІЄНКО у доповіді «Документування війни в контексті формування колективної пам’яті: історичний досвід та сучасні архівні практики». М. ПАЛІЄНКО проаналізувала наукові дослідження з ініціативного документування подій російсько-української війни, наголосила на особливостях документування війни в Україні, розкрила зв’язок між архівною документальною спадщиною та формуванням колективної пам’яті. Тетяна ЄМЕЛЬЯНОВА – кандидат історичних наук, директор Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву в своїй доповіді «Експертиза цінності аудіовізуальних документів періоду російсько-української війни: вступ до проблеми» наголосила на перенасиченості віртуального простору інформацією, що вимагає нових підходів до впровадження сучасних принципів експертизи цінності документів. Також Т. ЄМЕЛЬНОВА розповіла про величезну роботу архівістів з документування аудіовізуальної інформації. Доктор історичних наук, професор, директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Лариса ЛЕВЧЕНКО у доповіді «Документування оперативної діяльності центральних органів влади у ЦДАВО України як різновид ініціативного документування подій архівними установами в умовах сучасної російсько-української війни» розкрила заходи, які були прийняті в перший день війни для збереження українського Акту про незалежність, та висвітлила досвід з архівування оперативної інформації, розміщеної на сайтах 72 державних органів влади, у тому числі на сайтах 15 міністерств. Л. ЛЕВЧЕНКО наголосила, що така робота сприяла створенню літопису діяльності державних органів влади під час війни. Доповідь Тетяни БЕВЗ – доктора історичних наук, професора, головного наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України «Поштова марка як історичне джерело документування інформації в умовах війни» зацікавила учасників заходу історією української марки та її роллю у фіксуванні подій війни. Також Т. БЕВЗ наголосила, що марка є символом державності, чинником об’єднання українців зі світом, уособленням звитяг українських воїнів та формою передачі інформації про військову героїку нащадкам. Практичний досвід, юридичні норми та комунікаційні інструменти, які застосовуються при комплектуванні фондів документами про російсько-українську війну висвітлила у доповіді «Комунікаційна складова моделі комплектування архіву в умовах війни» Валерія ПОКЛЯЦЬКА – кандидат історичних наук, начальник відділу формування НАФ аудіовізуальними документами Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву. Доповідь «Досвід Франції з вивчення трансформації індивідуальної та колективної пам’яті про терористичний акт “13 листопада” 2015 року», яку виголосила доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Ірина ТЮРМЕНКО стосувалася трансдисциплінарної програми з дослідження впливу подій теракту 13 листопада 2015 року у Парижі на формування персональної та колективної пам’яті. І. ТЮРМЕНКО наголосила на унікальній методиці з вивчення слідів пам’яті, ролі соціальної та культурної пам’яті у формуванні національної ідентичності. Порівняльний аналіз фіксації подій війни та їх представлення на сайтах державних установ України і Польщі здійснили кандидати історичних наук, доценти кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Людмила БОЖУК та Леся ХАЛЕЦЬКА у спільній доповіді «Документування подій російської збройної агресії 2022–2024 рр.: український і польський досвід». У роботі наукового круглого столу взяли участь кандидати історичних наук, доценти кафедри доценти кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Наталія БЕМ, Олег ЗАХАРЧУК, Олена ІСАЙКІНА, Тетяна КУРЧЕНКО, Яна ЧЕПУРЕНКО, Ольга ЮРЧЕНКО, старші викладачі Оксана ІЛЬКОВА, Жанна ПАСКАЛ. Кафедра історії та документознавства щиро дякує всім учасникам круглого столу за участь у роботі наукового заходу та сподівається на подальшу співпрацю.
ПРОГРАМА НАУКОВОГО КРУГЛОГО СТОЛУ “ДОКУМЕНТУВАННЯ, ВИКОРИСТАННЯ ТА ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПІД ЧАС ВІЙН: ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА ТА ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ”, 8 травня 2024 р.
ВІД ПОВІТРОПЛАВАННЯ ДО КОСМІЧНИХ ВИСОТ: АВІАЦІЯ В КОНТЕКСТІ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
10.04.2024 на базі кафедри історії та документознавства Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій НАУ відбувся науковий круглий стіл з міжнародною участю «Від повітроплавання до космічних висот: авіація в контексті технологічних трансформацій». До оргкомітету круглого столу увійшли Лариса ЛЕВЧЕНКО – директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Ірина ТЮРМЕНКО – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ, Наталія МЕЛЬНИК – доктор педагогічних наук, доцент, в.о. декана ФЛСК, Олег БАБЕНКО – заступник директора Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, головний зберігач фондів, Анжеліка КОКАРЄВА – кандидат педагогічних наук, доцент, заступник декана ФЛСК з наукової та міжнародної діяльності, Олег ЗАХАРЧУК – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ, Ольга ЮРЧЕНКО – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ. З вітальним словом до учасників круглого столу звернулися Наталія МЕЛЬНИК, Анжеліка КОКАРЄВА, Ірина ТЮРМЕНКО, які особливо підкреслили актуальність даного заходу, що обув проведений напередодні Всесвітнього дня авіації і космонавтики та Дня працівників ракетно-космічної галузі України. Виступаючі підкреслили важливість міжнародної співпраці українських та польських дослідникіцв в галузі авіації. Участь у науковому круглому столі взяли знані науковці, архівісти, музеєзнавці України та Польщі: Андрій ХАРУК – д-р іст. наук, професор, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів), Лариса ЛЕВЧЕНКО – д-р іст. наук, професор, директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Томаш МАТУШАК – доктор гуманітарних наук, Державний архів у Пйотркуві-Трибунальському (м. Пйотркув-Трибунальський, Республіка Польща), Мачей ХУБКА – доктор гуманітарних наук, Державний архів у Пйотркуві-Трибунальському (м. Пйотркув-Трибунальський, Республіка Польща), Ольга ГАЙДАЙ – к. іст. наук, доц., помічник архівіста (Державний архів в Пйотркуві-Трибунальському; запрошений дослідник з Варшавського університету (Республіка Польща), Валерій АЗАРСКОВ – д-р. техн. наук, професор кафедри аерокосмічних систем управління НАУ, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки та Премії М.К. Янгеля НАН України, Ветеран космічної галузі України, Олена ЛАВРИНЕНКО – зберігач фондів Музею історії НАУ, Катерина КОТЕНКО – архівістка І категорії відділу використання інформації документів, Центральний державний науково-технічний архів України (м. Харків, Україна), Олена ЄФРЕМОВА – начальник відділу використання інформації документів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Ірина ТЮРМЕНКО – д-р. іст. наук, професор, завідувач кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ та інші. Українські та зарубіжні дослідники у своїх доповідях торкнулися широкого кола питань з історії повітроплавання та авіації: проблем української авіаційної термінології, фондових зібрань і документальних виставок архівів України та Польщі з історії авіації, сторінок життя та діяльності видатних українських авіаторів і науковців-розробників авіаційної та ракетно-космічної техніки. Представлена тематика викликала зацікавленість 80-ти учасників і слухачів круглого столу.
ПРОГРАМА НАУКОВОГО КРУГЛОГО СТОЛУ “ВІД ПОВІТРОПЛАВАННЯ ДО КОСМІЧНИХ ВИСОТ: АВІАЦІЯ В КОНТЕКСТІ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ”, 10-11 квітня 2024 р.
«..Борітеся – поборете…»
Круглий стіл до вшанування 210-річнці з Дня народження Тараса Шевченка 12 березня 2024 року на кафедрі історії та документознавства ФЛСК у рамках засідання наукового гуртка з архівознавства відбувся круглий стіл викладачів, здобувачів вищої освіти та стйкголдерів «Шевченкіана у фондах архівних та бібліотечних установ України», присвячений 210-й річниці від дня народження Тараса Шевченка. Учасниками засідання стали більше 35 здобувачів вищої освіти 1–3 курсів ОС «Бакалавр» спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Модераторами заходу були керівники гуртка доценти Людмила Божук та Тетяна Курченко. У вступному слові завідувачка кафедри історії та документознавства, професор Ірина Тюрменко наголосила на значенні творчого доробку Тараса Григоровича Шевченка в історико-культурній спадщині українського народу. Тарас Шевченко – видатний український поет, художник і громадський діяч XIX століття, який залишив невимірний слід у культурній спадщині України. Його твори, написані майже дві сотні років тому, актуальні й досі. Шевченко як патріот та видатний український поет і художник, є предметом вивчення у школах, університетах, академічних колах. Твори Тараса Шевченка перекладені більш ніж ста мовами світу, йому встановлено 1384 пам’ятники у різних країнах світу. Образ та творчість Шевченка постійно відтворюються та переосмислюються у різних контекстах, що дає змогу йому залишатися актуальним та сучасним у культурному житті. З вітальним словом до учасників семінару звернулися й в.о. декана факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Наталія Мельник, яка закцентувала увагу на унікальності Тараса Шевченка – письменника, художника, громадського діяча, українського пророка, який залишив нащадкам важливі послання, що стали для українців закликом до дій. Жваве обговорення учасників круглого столу викликала доповідь начальника відділу забезпечення збереженості та обліку фотодокументів Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву Людмили Касян «Аудіовізуальна шевченкіана ЦДАЕА: комплекс документів, присвячених життю та творчості Тараса Шевченка (тематика, типологія, шляхи репрезентації)». У виступі фахівця-архівіста прозвучала важлива думка про те, що кожне покоління створює свій портрет Шевченка, пропонує свою інтерпретацію його творчості. Виступ був наповнений конкретними прикладами, цікавим презентаційним матеріалом, де були представлені цифрові копії репродукцій прижиттєвих фотознімків Тараса Шевченка, поштових листівок початку ХХ ст. із зображеннями Кобзаря, фонозапис творів на слова Тараса Шевченка у виконанні Амвросія Бучми тощо. Неабияку зацікавленість викликали змістовні виступи студенток 3-го курсу Альони Пенської «Шевченкіана у фондах Національної історичної бібліотеки» та Ганни Тиргоале «Цифрові колекції Національного музею Тараса Шевченка – доступність та збереження спадщини». Пізнавальним був виступ доцентки Тетяни Курченко, присвячений реалізації проєкту Державного архіву Київської області «Київщина – земля Шевченкова». У підсумковому обговоренні учасники круглого столу дійшли висновку – за понад півтора століття створена потужна Шевченкіана, яка стала об’єктом дослідження різних галузей гуманітарних знань, відтак у цьому процесі особлива роль належить і буде належати архівним і бібліотечним працівникам, головним завданням яких є збереження, примноження, забезпечення широкій громадськості умов рівного, нічим не обмеженого доступу до творчого спадку Великого Українця.
Гірка пам’ять. Вшановуємо 90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років – геноциду українського народу
27 листопада 2023 року кафедра історії та документознавства провела круглий стіл, який був присвячений вшануванню жертв голодомору . Кількість учасників була максимальною, яку зміг вмістити онлайн- клас – 101 особа. У програмі круглого столу були такі доповіді: «Голодомор 1932-1933 років: пам’ять поколінь Волочищини» (Максим СИДОРЧУК, 111 ФТМЛ), «Голодомор 1932-1933 років у Запорізькій області» (Анна ПАСТЕРНАК, 101 ФЛСК), «Трагедія Голодомору 1932-1933 років у Миронівському районі Київської області» (Софія ЛИТОВЧЕНКО, 101 ФЛСК), «Люди правди. Розповідь про тих, хто не мовчав» (Вікторія ВОЙЧУК, 121 ФЛСК), «Упокорення голодом на Вінниччині» (Єлизавета СИНЧАК, 120 ФМВ), «Гарет Джонс: журналіст, який тоді не мовчав» (Софія ТИХОНЕНКО, 101 ФТМЛ), «Реакція США на голод в Україні 1932-1933 років» (Анна САВЧЕНКО, 106 ФЛСК), «Трагедія Голодомору 1932-1933 років в творчості українських і зарубіжних митців» (Поліна КРАВЦОВА, Олександра ЧМИХУН, 126 ФЛСК). Трагедія Голодомору українського народу 1932-1933 років добре відома у світі, видано понад 10 тисяч праць, прийнято Закон України «Про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні», опубліковані унікальні джерела. чимало зроблено для усвідомлення масштабів голоду. Консенсус науковців щодо кількості жертв змінюється з отриманням нових документів, які ретельно аналізуються. За оцінками демографів, загальна кількість жертв Голодомору становить від 2,6 млн. до 5 млн. осіб в Українській РСР. У 2013 році Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України провів міжнародну наукову конференцію на тему «Голодомору і Голодів в УРСР», де були опубліковано оцінки демографічних втрат внаслідок голоду 1932–933 років: «надмірна кількість смертей» населення України становила 3 млн 917,8 тис. осіб. Інші дані прозвучали на Всесвітньому конгресі дослідників Голодомору-геноциду українців, що проходив 7 листопада 2023 року у Києві і підвів підсумки дослідженням кількості знищення українців під час Голодомору 1932–1933 років – 10,5 мільйонів! Учасники круглого столу взяли участь в обговоренні доповідей та поділилися своїми думками щодо долі українського народу та розповіли про те, як зберігається пам’ять поколінь в кожній українській родині.
«Гірка пам’ять. Вшановуємо 90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років – геноциду українського народу»
27 листопада 2023 р. кафедра історії та документознавства проводить Круглий стіл на вшанування 90-их роковин Голодомору, в якому візьмуть участь викладачі кафедри та студенти ФЛСК, ФКНТ, ФТМЛ. Не раз проти нашого народу вчинялися звірства. Але Голодомор 1932-1933 років – найстрашніше з усіх. Це – акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках шляхом створення штучного масового голоду. Геноцид – цілеспрямовані дії з метою повного або часткового знищення груп населення чи народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними мотивами. Ще у 1951 році набула чинності Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН. Конвенція встановлює правове визначення геноциду, яке стало кульмінацією багаторічної кампанії польського юриста єврейського походження Рафала Лемкіна. Всім країнам-учасницям рекомендовано запобігати актам геноциду та карати за них під час війни та в мирний час. Нині 149 держав світу ратифікували Конвенцію, у тому числі і Україна. В Україні першим правовим актом, який кваліфікував Голодомор як акт геноциду, був Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», ухвалений Верховною Радою 28 листопада 2006 року. Закон став політико-правовим підґрунтям для проведення масштабного офіційного розслідування злочину геноциду в Україні в 1932–1933 роках. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України демографічні втрати України внаслідок Голодомору в 1932—1933 роках становлять близько 4,5 млн осіб, у тому числі 3,9 млн – втрати, пов’язані з надсмертністю, а ще 600 тисяч – із дефіцитом народження. Автори дослідження використали найсучаснішу методику оцінки втрат. Не всі країни світу визнали Голодомор геноцидом українського народу. Проте українці своїми дослідженнями, оприлюдненням нових документів, за допомогою публічних заходів розповідають світу Правду. Голодомор в Україні 1932—1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу такі держави: Австралія (2008), Бразилія (2022), Ватикан (2001, 2003), Грузія (2005), Еквадор (2007), Естонія (1993), Канада (2003/2008), Колумбія (2007), Латвія (2008), Литва (2005), Мексика (2008), Парагвай (2007), Перу (2007), Польща (2006), Португалія (2017), США (2018), Угорщина (2003), Україна (2006), Чехія (2022). Ще ряд країн в офіційних зверненнях засудили Голодомор як акт винищення людства. У жовтні 2023 року американський штат Вайомінг також визнав Голодомор геноцидом й оголосив листопад місяцем пам’яті про нього. Це вже 32-й штат, який ухвалив таке рішення. Вшануймо і ми всі цю пам’ять. Запрошуємо приєднатися за посиланням: https://classroom.google.com/c/MjcwNDAwOTMyMjI0?cjc=zoio5xc