Готуємо тези до публікації в науковому виданні!
25 лютого 2025 року в рамках роботи студентського наукового гуртка «Актуальні проблеми наукової комунікації» (керівники – доцент Оксана Приходько та доцент Ганна Онуфрійчук), що функціонує на кафедрі української мови, історії та інформаційної діяльності, було проведено засідання за темою «Стаття, тези: вимоги до написання та оформлення». Засідання було приурочено підготовці друкованих матеріалів у науковому збірнику тез до ХХVІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених і здобувачів вищої освіти «ПОЛІТ. Сучасні проблеми науки». Здобувачі вищої освіти нашого університету, які взяли участь у засіданні, мали змогу ознайомитися зі структурою тез, технічними вимогами до їх написання та оформлення, а також обговорити актуальні проблеми сучасної науки та сьогодення, які можуть бути покладені в основу їх наукових розвідок. До засідання гуртка долучилися студенти з різних факультетів, що засвідчує велике зацікавлення науковими студіями на благо розвитку і відновлення України. Отож, зичимо нашим студентам наукових творчих злетів та якісних і актуальних наукових текстів!
ЗАСІДАННЯ АНГЛОМОВНОГО ІСТОРИЧНОГО ГУРТКА
18 листопада 2025 відбулося засідання англомовного історичного гуртка “Topical Problems of Ukrainian History” («Актуальні проблеми історії України») присвячене 108-й річниці Української революції і визвольним змаганням 1917-1921 років. Засідання провів керівник гуртка кандидат історичних наук, доцент кафедри української мови, історії та інформаційної діяльності Юрій Смольніков. Участь у засіданні гуртка взяли студенти груп Ба –J6 – 25 – 1 ЛЕ та Ба- J6 – 25 – 1 TO англомовного проєкту ДУ КАІ. Українська революція стала визначною подією в історії українського народу ХХ ст. Вона засвідчила палке прагнення українців до створення власної держави. Незважаючи на довгий період русифікації, спрямований на знищення української мови і культури, український народ знайшов в собі сили, щоб у вкрай несприятливих умовах протягом досить тривалого часу (1917-1921 рр.) вести запеклу боротьбу за відновлення і відстоювання своєї державності. Події тих років показали дух українського народу, його сміливий спротив переважаючим силам агресорів. Обговорюючи тему визвольних змагань 1917-1921 років, студенти проводили історичні паралелі між боротьбою за відстоювання української державності тоді і в теперішній час, аналізували типові помилки і робили узагальнюючі висновки. На засіданні було заслухано шість доповідей. Вікторія Гречуха розказала про роль засновника підрозділу Січових стрільців Євгена Коновальця у становленні українського війська і боротьбу за українську незалежну державу в ті буремні часи (“Yevhen Konovalets: organizer of the Sich Riflemen and fighter for Ukrainian statehood”). Ярослав Перепилиця підготував доповідь про боротьбу української молоді у відстоюванні української державності, зокрема про бій під Крутами у січні 1918 року (“Youth inthe struggle for independence: the battle near Kruty”). Дмитро Березенський присвятив свою доповідь махновському партизанському руху і Нестору Махну як творцю унікальної анархістської республіки в Гуляйполі (“Nestor Makhno and his anarchic republic”). Михайло Кенік розглянув структуру української авіації та діяльність українських авіаційних підрозділів у воєнних діях проти зовнішніх агресорів (“Aviation in the liberation struggles in Ukraine 1917-1921”) Ілля Бершадський проаналізував у своїй доповіді політику «Воєнного комунізму», за допомогою якого більшовицька Росія намагалася підкорити українців, а натомість отримала потужне народне повстання і широкий партизанський рух. (“Bolshevik Policy in Ukraine (1919): “War Communism”)/ Юстина Костечко розглянула державотворчу діяльність гетьмана Павла Скоропадського, його спроби створити міцне підґрунтя для української державності за допомогою низки реформ в економічній, культурній, військовій, освітній, юридичній та інших сферах (“State-buildingpolicy of Hetman Pavlo Skoropadsky”).
«Говорімо українською правильно»
17 жовтня 2025 року в.о. завідувача кафедри української мови, історії та інформаційної діяльності Державного університету «Київський авіаційний інститут» Анастасія Сібрук провела тренінг «Говорімо українською правильно» для студентів факультету психології, комунікацій та перекладу. Під час заходу учасники удосконалювали навички грамотного й виразного мовлення, розбирали типові помилки у повсякденному спілкуванні та офіційно-діловому стилі, дізнавалися про сучасні норми української мови та особливості Правопису в редакції 2019 року. Тренінг відбувся в інтерактивному форматі: студенти виконували практичні завдання, брали участь у мовних іграх і вправлялися у правильній вимові. Такий підхід сприяв не лише засвоєнню матеріалу, а й формуванню культури професійного мовлення майбутніх фахівців. Захід пройшов у дружній та творчій атмосфері, підтвердивши, що українська мова – це не лише засіб спілкування, а й важлива складова професійної та національної ідентичності.
Ставимо наукові цілі та успішно їх реалізуємо!
16 жовтня 2025 року розпочав роботу студентський науковий гурток «Актуальні проблеми наукової комунікації», що функціонує при кафедрі української мови, історії та інформаційної діяльності. У ході першого засідання за темою «Організація наукової роботи студента-дослідника. Академічна доброчесність» керівником доцентом Оксаною Приходько було окреслено вектори наукової діяльності здобувачів вищої освіти у стінах університету, зокрема форми і жанри наукової діяльності, спрямовані на підвищення наукового і майбутнього фахового рівня. Було репрезентовано наукові здобутки здобувачів у рамках студентської наукової роботи кафедри, також порушено проблему академічної доброчесності та проаналізовано механізми уникнення плагіату в науково-освітньому середовищі. Особливе зацікавлення та дискусії в студентському середовищі викликало різноманіття проявів академічної недоброчесності, статистика щодо наявності плагіату у кваліфікаційних роботах здобувачів вищої освіти в Україні та за кордоном, а також способи запобігання цьому ганебному явищу.
Науковий гурток «Професійна англійська мова. Ведення документації»
14 жовтня 2025 року доцент кафедри іноземних мов і перекладу Сібрук Анастасія провела засідання наукового гуртка «Професійна англійська мова. Ведення документації» зі студентами другого курсу факультету психології, комунікацій та перекладу. Під час зустрічі учасники обговорили актуальні питання використання професійної англійської мови у сфері документознавства, ділової комунікації та управління документацією. Темою засідання стали мовні норми ділового етикету англійською мовою. Студенти мали змогу дискутувати щодо таких ключових елементів офіційного протоколу, як форми привітання, прощання, вибачення, висловлення подяки у професійному середовищі. Окрема увага була приділена особливостям ввічливості в англомовному діловому спілкуванні, культурним відмінностям та типовим помилкам, яких варто уникати. Також учасники вдосконалювали навички складання ділових електронних листів, резюме та офіційних повідомлень англійською мовою. Засідання пройшло у дружній, інтерактивній атмосфері, що сприяло розвитку мовної компетентності та комунікативної культури здобувачів вищої освіти. Такі зустрічі допомагають майбутнім фахівцям впевнено користуватися іноземною мовою у професійній діяльності та формують високий рівень мовної і ділової етики.
Науковий гурток на допомогу студенту
Закінчується черговий навчальний рік. За цей час частина наших студентів (магістри, бакалаври заочної форми навчання) вже здобули омріяні дипломи. А тепер на фінішну пряму вийшли здобувачі вищої освіти ОС «Бакалавр» денної форми навчання. Написання кваліфікаційних робіт, апробація проведених досліджень, участь в науково-практичних конференціях, підготовка презентацій для захисту – складні та важливі завдання! Успішно подолати їх впродовж року студентам допомагав науковий гурток «Методологічний семінар «Академічні вимоги до написання курсових проєктів та дипломних робіт» (наукові керівники: проф. Тюрменко І.І., доц. Юрченко О.А.). За 2024-2025 н.р. було проведено 3 засідання гуртка (12.11.2024; 30.01.2025; 22.05.2025). Перше засідання було присвячене методиці підготовки до захисту кваліфікаційних робіт магістрів. Обговорили проблему академічної доброчесності, активної участі магістрів у науковій роботі кафедри та факультету, можливості використання результатів проведених досліджень в майбутній професійній діяльності. Друге засідання гуртка було присвячене проблемі участі студентів у науково-практичних конференціях, зокрема у НПК «Політ 2025». Наукові керівники дали рекомендації як писати тези, статті, готувати презентації на конференції. Третє засідання гуртка присвятили підготовці кваліфікаційних досліджень здобувачами вищої освіти ОС «Бакалавр». Увага студентів була зосереджена на чіткому формулюванні об’єкта, предмета, мети, завдань дослідження. Обговорювалась проблема використання сучасної наукової літератури, підготовки робіт для перевірки на плагіат. Були надані рекомендації щодо підготовки додатків, ілюстративного матеріалу для захисту. В роботі наукового гуртка впродовж року прийняло участь більше 50 студентів різних форм навчання. Усім нашим випускникам бажаємо успіхів та високих здобутків у професійній діяльності!
ЗАСІДАННЯ АНГЛОМОВНОГО ІСТОРИЧНОГО ГУРТКА
2 червня в режимі онлайн відбулося засідання історичного англомовного гуртка, присвяченого ролі Запорозького козацтва в історії української державності та культури. Засідання провів керівник гуртка кандидат історичних наук, доцент кафедри української мови, історії та інформаційної діяльності Юрій Смольніков. Участь у засіданні гуртка взяли студенти групи Ба-134-24-1-ОС англомовного проєкту. На засіданні обговорювалися демократичні, воєнні і культурні аспекти діяльності Запорозької Січі. Було заслухано чотири доповіді. У доповіді Вероніки Вишнівської розглядались демократичні традиції на Запорозькій Січі, було показано, що українському народу давно були властиві демократичні форми організації суспільства. Доповідь Степана Мнацаканова була присвячена козацькому флоту. Доповідач продемонстрував, що козацький флот був грізною силою на Чорному морі у 16-17 століттях, а морські походи проти потужної Османської імперії принесли козакам всеєвропейську славу. Культурним аспектам життя козацтва була присвячена доповідь Ірини Власюк. Вона порівняла архітектурні форми в Європі і в Україні, розказала про особливості козацького бароко. Студент із Туреччини Каган Озпалат проявив зацікавлення темою історії турецько-українських зв’язків і розкрив у своїй доповіді взаємовідносини між Османською імперією, Кримським ханством і Запорозькою Січчю. Показав, що козаки і підвладні туркам кримські татари були не тільки ворогами але й часто союзниками і мали тісні економічні та культурні зв’язки. Назви доповідей: Вероніка Вишнівська “Democratic Traditions in the Zaporozhian Sich”; Степан Мнацаканов “The Cossack Fleet”; Ірина Власюк “The Cossack Baroque”; Каган Озпалат “Relations between the Turkish Empire, Zaporozhian Cossacks and the Crimean Khanate in the First Half of the 17th Century”.
Архіви – це можливість доторкнутися до минулого, стати його свідком і хранителем
Незважаючи на завершальні акорди насиченого різноманітними освітньо-науковими заходами ІІ семестру 2024–2025 н.р., 27 травня 2025 року на кафедрі української мови, історії та інформаційної діяльності відбулося тематичне засідання наукового студентського гуртка з архівознавства. На цей раз гостею гуртківців-документознавців та викладачів кафедри – Божук Л.В., Тюрменко І.І, Ількової О.Г., Халецької Л.П. була заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», кандидат філологічних наук Тетяна Шептицька. Зі вступним словом до студентів-гуртківців звернулася керівник гуртка доцент Курченко Т.Є., яка акцентувала увагу на важливості архівів у житті держави та долі кожної людини. Архіви – це не просто ряди із полицями, стоси паперів та суворі, мовчазні кімнати. Архіви – це можливість доторкнутися до минулого, стати його свідком та хранителем. Бути архівістом, без перебільшень, означає служити своїй державі. Зазначила, що, щороку, за рішенням Міжнародної ради архівів, 9 червня відзначається Міжнародний день архівів з метою сприяння збереженню, розвитку і використанню світової документальної спадщини, а також залучення уваги громадськості до досягнень і проблем архівної справи. Цьогорічним гаслом свята став слоган «Архіви – для кожного». Про важливість збереження і вивчення архівів говорила і Тетяна Шептицька, яка зазначила, що оприлюднені матеріали «Биківнянського мартирологу» – це результат копіткої пошукової і науково-дослідної роботи працівників Заповідника з архівами. «Биківнянський мартиролог. Відомі й невідомі постаті» – такою була тема лекції-зустрічі і вибрана вона була невипадково. 18 травня в Україні відзначався День жертв політичних репресій, коли український народ вшановував пам’ять мільйонів жертв комуністичного терору. Лекторка розповіла про долі репресованих і закатованих й похованих у Биківнянському лісі українських громадян різного віку, соціального статусу, професій, національності. Тетяна Шептицька підкреслила, що антигуманний характер більшовицького правління повною мірою проявився в роки Великого терору, коли під репресії потрапили жінки, діти, люди похилого віку. Зокрема, 5.07.1937 р. політбюро ЦК ВКП(б) ухвалило постанову «Питання НКВС», в якій приписувалося: усі дружини викритих «зрадників батьківщини» та «шпигунів» підлягали ув’язненню не менш ніж на 5–8 років у таборах, дислокованих у Наримському краї та Турганському районі Казахстану. Оперативний наказ НКВС СРСР № 00486 від 15.08.1937 р. повністю стосувався дружин і дітей «ворогів народу», проте не пояснював мотивів переслідування. Лекторка розповіла про життя відомих і маловідомих людей, які стали жертвами червоного терору у Києві. Зокрема, присутні дізналися про трагічні долі: Йогансена Майка (Михайла) – поета, перекладача, прозаїка, критика, лінгвіста, сценариста; Володимирі Дурдуківського – літературознавця, публіциста, педагога, директора Першої української гімназії у Києві; Мусія Романовича Зайченка – учителя школи №89 м. Києва і багатьох-багатьох інших. Цікава, насичена біографіями і подіями розповідь спонукали до обговорення причин, які призвели до знищення мільйонів громадян. Висловлюємо щиру вдячність Тетяні Шептицькій за можливість живого спілкування. Сподіваємость на подальшу плідну співпрацю.
Засідання наукового гуртка «Міжкультурна комунікація і діалог культур»
05 травня 2025 року кафедрою української мови, історії та інформаційної діяльності було проведено засідання наукового гуртка «Міжкультурна комунікація і діалог культур». Тема обговорення: «Російсько-українська культурна війна». Студенти спільно з в.о. завідувача кафедри Сібрук Анастасією обговорили основні процеси у сфері культури в українсько-російських відносинах, що були активовані російською збройною агресією проти України. На жаль, росія постійно вдається до прихованої пропаганди своєї «величі». Пригноблення інших культур та традицій, заперечення існування чогось, що не повʼязане з офіційною та неофіційною ідеологією кремля, просування ідей з метою виправдання імперіалізму та авторитарного режиму. І сьогодні країна-агресор активно використовує вже напрацьовані матеріали та майданчики, канали на свою користь у цій війні. Учасники гуртка репрезентували інформацію про місце української культури в сучасному світі та роль усвідомлення національної ідентичності. Студенти зауважили, що відбувається переосмислення історії та культури України на всіх рівнях. Було проаналізовано діяльність українських музикантів, поетів та письменників, художників, спортсменів до початку повномасштабного вторгнення та після 24 лютого 2022 року. На завершення було проведено інтерактивну гру-вікторину «Be Ukrainian», під час якої здобувачі могли згадати цікаві факти про Україну та українців, історію, мову та культурну спадщину нашого народу. Учасники гуртка прийшли до висновку, що усвідомлення елементів національної культури та збереження національної спадщини, а також творення нової культури має надзвичайно велике значення для розвитку демократичного суспільства. За останні 30 років ми зробили багато помилок, не усвідомлюючи жахливі наслідки для України. Але зараз молодь розуміє, що саме в їх руках творення новітньої історії та культури!
Забуттю не підлягає: життя і творчість Михайла Бойчука
26 березня 2025 року на кафедрі української мови, історії та інформаційної діяльності факультету психології, комунікацій та перекладу для студентів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» було організовано цікавий науково-просвітницький захід, присвячений життю і творчості непересічної постаті Михайла Бойчука – українського художника, маляра-монументаліста, засновника самобутньої школи українського мистецтва «бойчукізм». Цього разу гостем зустрічі була старший науковий співробітник Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тамара Бойко, яка прочитала присутнім лекцію «Михайло Бойчук: життя і творчість».На початку зустрічі лекторка познайомила студентів і науково-педагогічних працівників кафедри з історією створення Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», зокрема про приховування радянською владою правди про сталінські репресії 1930-40-х років. Тамара Михайлівна зазначила, що Биківнянська трагедія є частиною загальноукраїнської та загальної радянської трагедії, яка увійшла в історію під назвою «Великий терор 1937-1938 рр.». 20 березня 1937 року Президія київської міської ради своїм рішенням відвела для спеціальних потреб НКВС ділянку в Биківнянському лісі. З літа 1937 року там почалися масові поховання людей, розстріляних за рішеннями позасудових і судових органів: «двійок», «трійок», виїзних сесій Військової Колегії Верховного суду СРСР». Унаслідок діяльності органів НКВС у Києві було знищено десятки і десятки тисяч громадян. У Биківнянському мартирологу є зовсім різні люди: звичайні селяни, робітники, ремісники, лікарі, юристи, технічна інтелігенція, художники. Відновлення пам’яті про знищену українську еліту стало можливим лише в незалежній Україні.Основна ж частина емоційно насиченої захоплюючої доповіді-презентації Тамари Бойко була присвячена висвітленню життєвого шляху художника Михайла Бойчука та його внеску в український живопис ХХ ст. Старший науковий співробітник згадала про діяльність митця у процесі заснування Української Держаної Академії мистецтв, проаналізувала особливості мистецького напрямку «бойчукізм», що спирався на традиції давньоруського іконопису, візантійських фресок та українського народного малярства. Лекторка детально розглянула кампанію радянської влади з цькування й дискредитації «бойчукістів» і ознайомила присутніх з копіями матеріалів архівно-кримінальної справи Михайла Бойчука.Цікавий виступ віднайшов у присутніх жвавий відгук і викликав безліч запитань до доповідачки. Пані Бойко поділилась власними думками щодо того, чи був би Михайло Бойчук, його творчість цікава сучасним українцям, відповіла на численні запитання, зазначивши, що Биківнянський ліс має асоціюватися у людей не лише з величезною трагедією, місцем поховання розстріляних людей, а й з конкретними прізвищами, адже це не безіменні могили, це – конкретні люди і конкретні втрати, яких зазнала майже кожна українська родина, і величезні втрати, заподіяні українській культурі загалом.