Науково-практична конференція «Безпілотна військова авіація»
20 квітня 2023 р. кафедра історії та документознавства ФЛСК НАУ провела науково-практичну конференцію викладачів та здобувачів вищої освіти «Безпілотна військова авіація». Конференція відбулась у межах V Міжнародного симпозіуму «Соціокультурний дискурс глобалізованого світу: наука, освіта, комунікація». Тема безпілотної військової авіації є складовою загальної держбюджетної теми, над якою працюють науковці кафедри історії та документознавства (Захарчук О.М. , Бем Н.В., Юрченко О.А., Халецька Л.П., Ількова О.Г., Паскал Ж.В.), які представили результати своїх досліджень. Тема надзвичайно цікава та актуальна, особливо в сучасних умовах російсько-української війни. Вона викликала величезний інтерес у здобувачів вищої освіти. До НПК приєдналися 100 осіб з ФНСА, ФЛСК, АФ, і ще багато не змогли цього зробити з причини технічних можливостей програми. НПК підготували модератори – доценти кафедри Захарчук О.М. та Юрченко О.А. Учасників конференції теплими словами привітали завідувачка кафедри історії та документознавства д.і.н., професор Тюрменко І.А. та заступник декана ФЛСК НАУ, к.п.н., доцент Кокарєва А.М. З надзвичайно цікавою темою «Роль та місце БПЛА у сучасній авіації» виступив та відповів на численні запитання Бугайко Д.О. – заступник директора Навчально-наукового інституту міжнародного співробітництва та освіти, член-кореспондент Академії економічних наук України, доктор економічних наук, професор кафедри логістики, інструктор ІКАО НАУ. Півтори години учасники конференції не відпускали ще одного гостя – Дороленка К.В. – молодшого сержанта окремої штурмової бригади Управління морального-психологічного забезпечення ЗСУ, який розповів слухачам про використання безпілотних літальних апаратів в російсько-українській війні на сучасному етапі. Безпосередня участь Дороленка К.В. у військових діях, власний досвід використання у війні БПЛА викликали численні запитання та зацікавленість у молодих здобувачів. На конференції свої цікаві доповіді представили також здобувачі вищої освіти Подруженко О. (104 ФНСА НАУ), Скибінський А. (103 ФНСА НАУ), Гуленко М. (221 ФЛСК НАУ), Пуцик М. (103 ФНСА НАУ), Бородай М. (421 ФЛСК НАУ), Погорільчук П. (103 ФНСА НАУ). Їх доповіді супроводжувалися презентаціями, підготовленими на високому рівні. Отже, проведена науково-практична конференція засвідчила зацікавленість молодого покоління актуальними проблемами сьогодення та науковою роботою в цілому. Побажаємо їм всіляких успіхів на цій важливій стежині! Слава Україні та її захисникам!
Круглий стіл з міжнародною участю «Установи соціальної пам’яті (виклики, події, люди, суспільство) в системі документно-інформаційних комунікацій».
30 березня 2023 року в рамках V Міжнародного симпозіуму «Соціокультурний дискурс глобалізованого світу: наука, освіта, комунікація» на базі кафедри історії та документознавства відбувся науковий захід в форматі круглого столу «Установи соціальної пам’яті (виклики, події, люди, суспільство) в системі документно-інформаційних комунікацій». У круглому столі взяли участь науковці з України, Грузії, Канади та США. Захід відкрився презентацією книжки «Щоденник спогадів»: російсько-українська війна очима дітей», яку до друку підготувала Ірина КОНСТАНТЮК – старший викладач української мови і літератури департаменту славістики і германістики факультету Гуманітарних наук університету Манітоба (Канада). Зацікавленість учасників круглого столу викликали доповіді, які стосувалися різних аспектів життя українців та установ соціальної пам’яті у період російсько-української війни. Архіви, музеї, бібліотеки – це не стоси паперів або культурних експонатів. Це перш за все люди, які наповнюють установи життям, повертаючи у науковий обіг документи, які є «живими» свідками історичних подій. Саме тому тематика круглого столу була спрямована на висвітлення широкого спектру проблем, пов’язаних з викликами повсякдення, які принесла російська агресія на українські землі. Зокрема, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, заслужений діяч науки і техніки України Тетяна БЕВЗ проаналізувала сутність та ознаки такого явища, як мандрівна ідентичність, розкрила етапи, маркери, символи, які уособили «Утвердження української ідентичності в умовах повномасштабної війни: досягнення, виклики, загрози». Становище та напрями діяльності архівів, бібліотек та музеїв під час війни були висвітлені у доповідях доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Ірини ТЮРМЕНКО та кандидата історичних наук, доцента кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Людмила БОЖУК («Війна і архіви»); кандидата історичних наук, доцента кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Лесі ХАЛЕЦЬКОЇ («Стратегічні напрями, ключові ініціативи та діяльність Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (2019–2022 роки»); кандидата історичних наук, доцента кафедри права та соціально-гуманітарних дисциплін Льотної академії НАУ Ірини РОМАНКО («Музейна експозиція «Україна більше за життя» та її роль у національно-патріотичному вихованні здобувачів вищої освіти Льотної академії НАУ»); кандидата історичних наук, доцента кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Тетяни КУРЧЕНКО («Державний архів Київської області: випробування війною»); старших викладачів кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Оксани ІЛЬКОВОЇ («Інформаційні продукти Українського інституту національної пам’яті: осмислення та реальність війни»)та Жанни ПАСКАЛ («Збереження музейної спадщини в умовах російсько-української війни 2022-2023 р.»). Ці дослідження зафіксували перші спроби проаналізувати втрати та здобутки установ соціальної пам’яті у роки російсько-української війни.