Участь викладачів кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ у VIII міжнародній науковій конференції «Обличчя війни. Соціальні наслідки воєн» Інституту історії Лодзинського університету, Польща
01-02 червня 2023 р. завідувач кафедри історії та документознавства, доктор історичних наук, професор Ірина Тюрменко, кандидати історичних наук, доценти Людмила Божук і Леся Халецька взяли участь в режимі онлайн у VIII міжнародній науковій конференції «Обличчя війни. Соціальні наслідки воєн», яка відбулася в Інституті історії Лодзинського університету (Польща). Була представлена доповідь «Архіви та бібліотеки України у російсько-українській війні (2022-2023)». Конференція була присвячена таким питанням, як воєнна шкода та відбудова, міграція та демографічні втрати, наслідки війни для здоров’я, вплив війни на культуру та мистецтво, зміни в соціальних структурах, вплив воєн на армію та військових, дослідження місць битв і поховань жертв конфліктів. З вітальним словом до учасників конференції звернулися професор Лодзинського університету Мацей Кокошко (Maciej Kokoszko), доктор філософських наук Даріуш Єзьорний (Dariusz Jeziorny), декан філософсько-історичного факультету Лодзинського університету професор, директор Інституту історії Лодзинського університету. Пленарне засідання завершилося запрошенням учасників конференції відвідати тематичну виставку. Після перерви продовжилася робота в секціях. На конференції голосно звучали теми України, української культури, російсько-української війни, навколо яких зосередилися українські дослідники, які представили заклади вищої освіти України, науково-дослідні інституції, музеї та ін. Усі разом тримаємо науковий фронт! Світ має чути Україну!
Викладачі кафедри серед учасників міжнародної конференції у США
З 10 по 12 квітня 2023 року викладачі кафедри в режимі офлайн (Тетяна Клиніна) та онлайн (Ірина Тюрменко, Людмила Божук, Леся Халецька, Наталія Бем, Юрій Смольніков, Тетяна Курченко) взяли участь у міжнародній конференції “SlavicConnection” у Сполучених Штатах Америки, яка проводилася на базі Техаського університету в Остіні. З вітальним словом до учасників конференції звернулися Посол України у Сполучених Штатах Америки пані Оксана Маркарова та Голова Східноєвропейського бюро “Голос Америки” пані Мирослава Гонгадзе. Основна увага конференції була зосереджена на хаосі самої інформації та на тому, як вона перешкоджає створенню, виконанню та комунікації політики та ефективному проведенню дипломатії. Науковці, політики та медіа-практики зібралися, щоб розглянути ключові проблеми нашого медіа-середовища такі як: фейкові новини, дезінформацію, соціальні медіа, кібервійну та штучний інтелект.
Засідання секції «Документно-інформаційні комунікації в глобалізованому світі»
6 квітня 2023 року в рамках роботи ХХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених «Політ. Сучасні проблеми науки» відбулося засідання секції «Документно-інформаційні комунікації в глобалізованому світі». Робота секції була організована кафедрою історії та документознавства ФЛСК. Цьогоріч секція зібрала 37 учасників, серед яких була студентська молодь із Сполучених Штатів Америки, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобувачі вищої освіти спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» ФЛСК НАУ. 23 здобувача вищої освіти подали свої тези до збірника матеріалів конференції. Зацікавленість учасників наукового заходу викликали доповіді теоретичного характеру, які стосувалися різних аспектів сучасної документно-інформаційної комунікації: інформаційних загроз у середовищі соціальних мереж, фейків та дезінформації в інформаційному просторі України, можливостей соціальних мереж для професійної реалізації особистості тощо. Цією та іншою актуальною інформацією поділились із присутніми Марина Божко (ДК 521), Світлана Ніколаєнко (ДК 321), Вікторія Гарбар (ДК 521) та Марина Бородай (ДК 421). Доповіді Поліни Копійки (ДК 421) та Микити Халецького (КНУ імені Тараса Шевченка) були присвячені зарубіжним інститутам соціальної пам’яті та їх нормативно-правовому забезпеченню; низка доповідей містила узагальнення результатів діяльності інформаційних установ України в сучасних умовах. Особливу цікавість аудиторії викликала доповідь Ігоря Шевченка (ДК 421) «Роль студентського самоврядування в розвитку лідерських якостей студентів у закладах вищої освіти». Голова студентської ради ФЛСК поділився особистим досвідом роботи в студентських органах самоуправління, розповів про свій власний тайм-менеджмент, відповів на численні питання учасників секції. Обговорення доповідей було зацікавленим і професійним. Воно показало ґрунтовні фахові знання здобувачів вищої освіти, уміння аналітично мислити і викладати матеріал. Заступник декана ФЛСК з наукової та міжнародної діяльності Анжеліка Кокарєва та викладачі кафедри, що були присутні під час роботи секції, відмітили високий рівень підготовки доповідей здобувачів вищої освіти, потужний науковий потенціал, атмосферу свята, що панувала серед присутніх. Прощавай, Політ-2023, до зустрічі Політ-2024!
Круглий стіл з міжнародною участю «Установи соціальної пам’яті (виклики, події, люди, суспільство) в системі документно-інформаційних комунікацій».
30 березня 2023 року в рамках V Міжнародного симпозіуму «Соціокультурний дискурс глобалізованого світу: наука, освіта, комунікація» на базі кафедри історії та документознавства відбувся науковий захід в форматі круглого столу «Установи соціальної пам’яті (виклики, події, люди, суспільство) в системі документно-інформаційних комунікацій». У круглому столі взяли участь науковці з України, Грузії, Канади та США. Захід відкрився презентацією книжки «Щоденник спогадів»: російсько-українська війна очима дітей», яку до друку підготувала Ірина КОНСТАНТЮК – старший викладач української мови і літератури департаменту славістики і германістики факультету Гуманітарних наук університету Манітоба (Канада). Зацікавленість учасників круглого столу викликали доповіді, які стосувалися різних аспектів життя українців та установ соціальної пам’яті у період російсько-української війни. Архіви, музеї, бібліотеки – це не стоси паперів або культурних експонатів. Це перш за все люди, які наповнюють установи життям, повертаючи у науковий обіг документи, які є «живими» свідками історичних подій. Саме тому тематика круглого столу була спрямована на висвітлення широкого спектру проблем, пов’язаних з викликами повсякдення, які принесла російська агресія на українські землі. Зокрема, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, заслужений діяч науки і техніки України Тетяна БЕВЗ проаналізувала сутність та ознаки такого явища, як мандрівна ідентичність, розкрила етапи, маркери, символи, які уособили «Утвердження української ідентичності в умовах повномасштабної війни: досягнення, виклики, загрози». Становище та напрями діяльності архівів, бібліотек та музеїв під час війни були висвітлені у доповідях доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Ірини ТЮРМЕНКО та кандидата історичних наук, доцента кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Людмила БОЖУК («Війна і архіви»); кандидата історичних наук, доцента кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Лесі ХАЛЕЦЬКОЇ («Стратегічні напрями, ключові ініціативи та діяльність Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (2019–2022 роки»); кандидата історичних наук, доцента кафедри права та соціально-гуманітарних дисциплін Льотної академії НАУ Ірини РОМАНКО («Музейна експозиція «Україна більше за життя» та її роль у національно-патріотичному вихованні здобувачів вищої освіти Льотної академії НАУ»); кандидата історичних наук, доцента кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Тетяни КУРЧЕНКО («Державний архів Київської області: випробування війною»); старших викладачів кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Оксани ІЛЬКОВОЇ («Інформаційні продукти Українського інституту національної пам’яті: осмислення та реальність війни»)та Жанни ПАСКАЛ («Збереження музейної спадщини в умовах російсько-української війни 2022-2023 р.»). Ці дослідження зафіксували перші спроби проаналізувати втрати та здобутки установ соціальної пам’яті у роки російсько-української війни.
Презентуємо вітчизняну науку за кордоном
14-15 жовтня доцент кафедри історії та документознавства Олена Ісайкіна взяла участь у роботі XVII Міжнародної наукової конференції «Соціальні науки для регіонального розвитку – 2022», яка була організована Інститутом гуманітарних і соціальних наук факультету соціальних наук Даугавпілського університету в м. Даугавпілс (Латвія). Метою конференції було сприяння внеску соціальних наук у регіональний розвиток, популяризація міждисциплінарного підходу до дослідження актуальних проблем регіонального розвитку та стимулювання перенесення знань на практику. У науковому заході взяли участь представники країн Європейського союзу, України та Грузії. Загальна кількість учасників склала понад 100 учасників. Конференція, вкотре, стала міждисциплінарним майданчиком для обговорення питань регіонального розвитку, зокрема доцент Олена Ісайкіна на конференції презентувала доповідь на тему «The impact of teamwork on the effectiveness of the implementation of corporate projects». За результатами конференції було опубліковано збірник тез та планується вихід наукового збірника, що включатиме наукові статті учасників конференції.
Участь у науковому воркшопі “Alternative Beliefs under and after State Socialism”
8 жовтня 2022 року доцент кафедри Тетяна Клиніна в рамках академічної мобільності взяла участь у воркшопі на тему “Alternative Beliefs under and after State Socialism”, який був організований Університетом Техасу в Остіні спільно з Університетом Хьюстона. Актуальність теми обговорення пояснюється тим, що незважаючи на спроби держави прищепити «науковий світогляд» через публічну наукову комунікацію, люди, які жили в державних соціалістичних суспільствах, були так само зачаровані езотеричними практиками та віруваннями, як і люди в суспільствах на захід від «залізної завіси». У результаті багато традиційних і нових езотеричних практик існує й досі (зазвичай у переосмислених чи гібридизованих формах) або з’явилися під час соціалізму та розквітли після його краху. Цей дослідницький семінар зібрав вчених, які вивчають езотеризм, альтернативну релігійність, паранауку та пов’язані явища в соціалістичному та постсоціалістичному контексті, аби обговорити їх стійкість та соціальні та культурні наслідки в колишньому соціалістичному блоці.