ВІДЧУТТЯ СТИЛЮ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ
11 квітня 2024 р. завідувач кафедри історії та документознавства Ірина Тюрменко та студенти ДК 221 спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» освітньої програми «Документознавство та інформаційна діяльність» в рамках вивчення дисципліни «Технології формування позитивного іміджу» відвідали музей костюма і стилю. Студенти познайомилися з міською модою кінця ХІХ початку ХХ ст. історією костюма, вишуканим вбранням та непростою долею всесвітньо відомої української актриси та співачки Соломії Крушельницької. Незабутня атмосфера музею, його унікальні експозиції подарували студентам незабутні емоції та розуміння впливу одягу та зовнішнього вигляду на формування позитивного іміджу.
«..Борітеся – поборете…»
Круглий стіл до вшанування 210-річнці з Дня народження Тараса Шевченка 12 березня 2024 року на кафедрі історії та документознавства ФЛСК у рамках засідання наукового гуртка з архівознавства відбувся круглий стіл викладачів, здобувачів вищої освіти та стйкголдерів «Шевченкіана у фондах архівних та бібліотечних установ України», присвячений 210-й річниці від дня народження Тараса Шевченка. Учасниками засідання стали більше 35 здобувачів вищої освіти 1–3 курсів ОС «Бакалавр» спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Модераторами заходу були керівники гуртка доценти Людмила Божук та Тетяна Курченко. У вступному слові завідувачка кафедри історії та документознавства, професор Ірина Тюрменко наголосила на значенні творчого доробку Тараса Григоровича Шевченка в історико-культурній спадщині українського народу. Тарас Шевченко – видатний український поет, художник і громадський діяч XIX століття, який залишив невимірний слід у культурній спадщині України. Його твори, написані майже дві сотні років тому, актуальні й досі. Шевченко як патріот та видатний український поет і художник, є предметом вивчення у школах, університетах, академічних колах. Твори Тараса Шевченка перекладені більш ніж ста мовами світу, йому встановлено 1384 пам’ятники у різних країнах світу. Образ та творчість Шевченка постійно відтворюються та переосмислюються у різних контекстах, що дає змогу йому залишатися актуальним та сучасним у культурному житті. З вітальним словом до учасників семінару звернулися й в.о. декана факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Наталія Мельник, яка закцентувала увагу на унікальності Тараса Шевченка – письменника, художника, громадського діяча, українського пророка, який залишив нащадкам важливі послання, що стали для українців закликом до дій. Жваве обговорення учасників круглого столу викликала доповідь начальника відділу забезпечення збереженості та обліку фотодокументів Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву Людмили Касян «Аудіовізуальна шевченкіана ЦДАЕА: комплекс документів, присвячених життю та творчості Тараса Шевченка (тематика, типологія, шляхи репрезентації)». У виступі фахівця-архівіста прозвучала важлива думка про те, що кожне покоління створює свій портрет Шевченка, пропонує свою інтерпретацію його творчості. Виступ був наповнений конкретними прикладами, цікавим презентаційним матеріалом, де були представлені цифрові копії репродукцій прижиттєвих фотознімків Тараса Шевченка, поштових листівок початку ХХ ст. із зображеннями Кобзаря, фонозапис творів на слова Тараса Шевченка у виконанні Амвросія Бучми тощо. Неабияку зацікавленість викликали змістовні виступи студенток 3-го курсу Альони Пенської «Шевченкіана у фондах Національної історичної бібліотеки» та Ганни Тиргоале «Цифрові колекції Національного музею Тараса Шевченка – доступність та збереження спадщини». Пізнавальним був виступ доцентки Тетяни Курченко, присвячений реалізації проєкту Державного архіву Київської області «Київщина – земля Шевченкова». У підсумковому обговоренні учасники круглого столу дійшли висновку – за понад півтора століття створена потужна Шевченкіана, яка стала об’єктом дослідження різних галузей гуманітарних знань, відтак у цьому процесі особлива роль належить і буде належати архівним і бібліотечним працівникам, головним завданням яких є збереження, примноження, забезпечення широкій громадськості умов рівного, нічим не обмеженого доступу до творчого спадку Великого Українця.
«(НЕ) слабка стать» – Міжнародний жіночий день (День боротьби за права жінок)
8 березня – Міжнародний жіночий день. Зазвичай, ми сприймаємо його як свято «весни, жінок і краси». Проте, зміст цього свята інший, глибший і серйозніший. На розкриття смислів Міжнародного жіночого дня був спрямований інформаційний «брейнстормінг», організований та проведений студентами Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій 8 березня 2024 року за координації відповідальної факультету по роботі зі студентами Лесі Хоменко-Семенової. На зустріч завітали і поспілкувалися з студентами в. о. декана ФЛСК Наталія Мельник, завідувач кафедри історії та документознавства Ірина Тюрменко. Як все починалося, що таке жіноча мізогінія, «рожевий податок», фемінізм, гендерні стереотипи та гендерна соціалізація – ці та інші теми «навколо свята» були розглянуті на зустрічі. Серед спікерів – здобувачка вищої освіти другого курсу кафедри історії та документознавства Грузинська Дарина. Серед учасників зустрічі – студенти-документознавці ДК 221, 322, доцент кафедри історії та документознавства, наставник ДК 221 Леся Халецька.
ДЕНЬ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ
Цього року 1 жовтня в день Покрови Пресвятої Богородиці вся Україна відзначає День захисників та захисниць. Це велике свято, що покликане вшанувати всіх тих героїв та героїнь, які мужньо захищають нашу рідну Батьківщину від ворогів. Це день, коли ми вшановуємо всіх, хто стоїть на захисті нашої країни, хто ризикує своїм життям, щоб ми могли жити в мирі та спокої.У цей день викладачі кафедри історії та документознавства Наталія Вікторівна Бем, Леся Пилипівна Халецька, Жанна Валеріївна Паскал разом зі здобувачами вищої освіти освітніх ступенів «Бакалавр» та «Магістр» спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» ФЛСК біля Стіни Пам’яті полеглих захисників України в російсько-українській війні вшанували пам’ять Героїв хвилиною мовчання та поклали квіти. Вічна, сповнена болю пам’ять, вічна Шана та Слава нашим полеглим захисникам, які віддали своє життя за Україну!Герої країни, захисники України! Низький Вам уклін, наша велика подяка. За кожне врятоване життя, за кожне звільнене місто і село, за кожний прожитий день ДЯКУЄМО нашим воїнам!Сердечні вітаємо захисників і захисниць України, бажаємо міцного здоров’я, добра, щастя і якнайшвидшої Перемоги!Слава Україні! Героям Слава!
Як тебе не любити, Києве мій!
17 вересня 2023 року доцент кафедри історії та документознавства, кандидат історичних наук, Олег Захарчук провів для студентів ДК 121, які навчаються за освітньою програмою «Документознавство та інформаційна діяльність» традиційну для першого курсу екскурсію присвячену історичному Подолу, організовану завідувачем кафедри історії та документознавства, доктором історичних наук Іриною Тюрменко та наставником групи ДК 121 кандидатом історичних наук, доцентом Юрієм Смольніковим. Студенти-документознавці ознайомились з історичними пам’ятниками Подолу, дізналися про історію Києво-Могилянської академії, інших визначних місць цього древнього району міста, відвідали старовинну Ільїнську церкву. Під час екскурсії Олег Захарчук проводив історичні паралелі між минулим і сучасним, пов’язуючи історію Подолу із більш широкими аспектами історії розвитку української державності та культури.
АРХІВІСТИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ-МУЗЕЮ ЛІТЕРАТУРИ І МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ ПРОВЕЛИ ЛЕКЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ КАФЕДРИ ІСТОРІЇ ТА ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА
07 червня 2023 р. в рамках святкування Міжнародного тижня архівів відбулася онлайн зустріч студентів 1–5курсів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» ФЛСК НАУ з директором архіву Оленою Чижовою та колективом ЦДАМЛМ. О. Чижова розповіла про історію архіву, який є одним з найбільших у Європі за кількістю особових фондів діячів культури і мистецтва (350 тис. справ, 1400 фондів, 1,5 млн аркушів архівних документів, 13 тис. музейних предметів, 11 меморіальних кабінетів тощо). ЦДАМЛМ отримав грант від Українського культурного фонду для проведення комплексної автоматизації архівної справи, що дозволило оцифровувати документи в хорошій якості. Оцифровані копії документів представлені в соціальних мережах, збільшився інтерес громадськості до інформаційних ресурсів архіву. За минулий рік користувачі переглянули 800 тис. оцифрованих документів. Здобувачі вищої освіти прослухали лекції-презентації фахівців-практиків з основних напрямів роботи архівної установи: М. Юшкевич та Р. Микитенко (координація діяльності установ та організацій з питань архівної справи, проведення експертизи цінності документів); А. Чумаковської (архівне описування фондів особового походження), А. Сотніченко (архівне зберігання у сховищах), І. Рєзніка (виставкова та просвітницька діяльність). Студентки А. Васюхник та О. Шелегеда (ДК 322) також представили свої дослідження щодо комунікаційних інструментів діяльності архівних установ. Зустріч поклала початок подальшій співпраці між кафедрою історії та документознавства ФЛСК НАУ та ЦДАМЛМ.
Святкуємо архівне свято разом.
5 червня на кафедрі історії та документознавства відбулось завершальне в цьому році засідання гуртка з архівознавства. Засідання було присвячене відзначенню Міжнародного дня і тижня архівів, що у цьому році співпали із 75-річчям створення Міжнародної ради архівів. Із вітальним словом з приводу професійного свята архівістів до здобувачів вищої освіти звернулась завідувачка кафедри доктор історичних наук професор Ірина Тюрменко. Захід зібрав більше 35 учасників-студентів 1-5 курсів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Надзвичайно активними були студенти старших курсів: магістри та випускники цьогорічного бакалаврату. Керівники гуртка, доценти Людмила Божук та Тетяна Курченко, познайомили присутніх із історією виникнення архівного свята, діяльністю Міжнародної ради архівів із актуалізації архівної світової спадщини, програмою ювілейного тижня 2023. Студенти отримали інструкцію, яким чином вільно і безкоштовно долучитись до цікавих вебінарів і побачити на інтерактивній мапі з якими досягненнями архівна спільнота світу підійшла до ювілейної дати. Архівне свято єднає архівістів з усіх країн, яким би не був їх архівний стаж, чи це студент, що робить перші кроки у професії, чи це добре знаний професіонал. Всі вони причетні до «архівної родини» і в їх руках знаходяться ключі від документальної пам’яті світової цивілізації.
Архіви сучасності: виклики та завдання
18 травня 2023 р. на кафедрі історії та документознавства у рамках днів науки ФЛСК відбувся круглий стіл викладачів і здобувачів вищої освіти «Архіви сучасності: виклики та завдання». Науковий захід проходив на базі наукового гуртка з архівознавства під керівництвом доцентів Л.В. Божук та Т.Є. Курченко. Учасниками засідання стали здобувачі вищої освіти 1–4 курсів ОС «Бакалавр» і 1 курсу ОС «Магістр» спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». До роботи круглого столу долучились завідувачка кафедри історії та документознавства, професор Тюрменко І.І., доценти кафедри Бем Н.В., Захарчук ОМ., Юрченко О.А., старші викладачі Ількова О.Г., Паскал Ж.В. Серед учасників круглого столу були й стейкхолдери. Запрошений гість – Коваленко Рена Яківна, головний спеціаліст відділу використання інформації Державного архіву Київської області виступила з цікавою доповіддю «Іскри та попіл польського Січневого повстання», яка супроводжувалася презентацією документів з фондів Державного архіву Київської області. Цікава й захоплююча доповідь наглядно проілюструвала титанічну роботу архівістів з пошуку, опрацювання, збереження та оприлюднення архівних ресурсів, що становлять історико-культурну спадщину українського народу. Відбулась захоплююча розповідь професіонала про документи, які висвітлюють маловідомі широкому загалу події польського повстання 1863 року, що зберігаються в колекції архіву. Хоча повстання польське, але воно вписане і в українську історію. По-перше, воно зачепило територію Правобережної України: повстанські загони діяли на Волині, на Поділлі, на Київщині. По-друге, політична програма польських повстанців не лише передбачала відновлення Речі Посполитої, але й перетворення її з федерації двох на федерацію трьох народів. Якщо раніше це була польсько-литовська держава, то 160 років потому керівники повстання виступили з програмою, яка передбачала, що має бути також руська, себто українська складова. Вони навіть запропонували герб нової Речі Посполитої на якому були зображені не тільки польський орел і литовський вершник, але й український Архангел Михаїл. Цілком зрозуміло, що виступ архівіста-практика викликав жваву цікавість студентів. На обговорення круглого столу були винесені також актуальні проблеми збереження національної пам’яті архівами України шляхом оцифрування архівних ресурсів, створення ними електронних колекцій архівних документів, організації онлайн-виставок, використання інноваційних інструментів комунікації зі споживачами ретроспективної документної інформації. Змістовними і пізнавальними у цьому контексті були доповіді студенток 3-го курсу ОС «Бакалавр» Вікторії Бородатої та Аріани Васюхник. Важливою темою обговорення учасників круглого столу стало й питання діяльності архівних установ України зі збереження Національного архівного фонду в умовах російсько-української війни 2014-2023 років. Зокрема, для архівних установ України першочерговими завданнями в екстремальних умовах стали: організація захисту працівників, евакуація фондів в умовно безпечні місця, оцифрування та публікація документів, реставрація пошкоджених документів та книг, складання реєстрів пошкодженого майна, документування воєнних злочинів російських агресорів, поширення інформації про злочини країни-агресора у сфері культури, розвиток партнерства тощо. Цій актуальній тематиці присвятили свої виступи студентки групи ДК-321 Світлана Ніколаєнко, Аліна Педченко. Науково-оґрунтованою була доповідь Олесі Шелегеди «Перемогти і зберегти: роль архівів України у збереженні Національного архівного фонду», яку студентка завершила оптимістичним ствердженням, що праця українських архівістів показує любов до України та її культури і вона сильніша за страх. Тому ми обов’язково переможемо і збережемо наше культурне надбання!
«Дзвін пам’яті»: година-реквієм до Дня пам’яті жертв політичних репресій
Щороку у третю неділю травня Україна вшановує пам’ять сотень тисяч українців – жертв політичних репресій комуністичного режиму. Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання, табори, примусово побували в психіатричних закладах. Віддаючи данину пошани бездушно знищеним, замордованим українцям, студенти 221 групи спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» ОПП «Документознавство та інформаційна діяльність» 17 травня 2023 року провели годину-реквієм «Дзвін пам’яті». Модератор заходу студентка Ніна Дашевська, повідомила, що виявити усі місця поховань жертв політичних репресій на території України вкрай важко, як правило, слідів «власної роботи» працівники НКВС/КДБ не залишали. Спікери Владислава Пасічник, Ольга Капленко, Дар’я Дівісенко, Владислав Бортник, Дарина Ситюк, Вікторія Волинець, Богдан Наулко, Марія Гулівець, Іван Михайленко у своїх виступах акцентували на приховуванні та перекручуванні правди в радянські часи, історії виявлення поховань, проведенню перших розкопок, створенню музеїв та меморіалів уже за незалежності України у таких місцях: Биківня, Рутченкове поле, Католицьке кладовище (Умань), тюрма на Лонцького (Львів), П’ятихатки. Вражаючими були висновки кожного спікера про те, що зараз ці місця поховань не лише про минуле, а й про теперішнє – методи, підходи росіян до знищення українців принципово не змінилися з ХХ століття і сьогодні росія застосовує ті самі криваві сталінські практики на окупованих українських територіях. Студенти переконані, що найголовніше, щоби сучасні кати були притягнуті до відповідальності і засуджені як воєнні злочинці. Могили українців – жертв кривавого компартійного режиму з хрестами і без хрестів розкидані не лише по Україні, а й просторами колишнього СРСР. Студенти згадали цвіт української мистецької, наукової інтелігенції, який розстріляли восени 1937 року в урочищі Сандармох. Учасники години-реквієму напередодні Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу не оминули своєю пошаною і депортованих зі своєї землі у 1944 році кримських татар. Це ще один із найстрашніших прикладів злочинів радянської влади, вчинених нею вже до цілого народу. Анексувавши у 2014 році Крим, росія відновила переслідування корінного населення півострова. Студенти висловили побажання, щоби усі кримські татари, які змушені були покинути свої домівки, рятуючись від російського терору, якнайшвидше повернулися у звільнений український Крим. Під скорботний церковний дзвін присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх закатованих жертв політичних репресій, людей, які були не потрібними для радянської системи. Завідувач кафедри історії та документознавства Тюрменко Ірина Іванівна, викладачі, здобувачі вищої освіти наостанок обмінялися думками, відчуттями від спільно пережитих емоцій, які викликала година-реквієм. Наше покоління також долає важке випробування – збройну агресію росії. Ми впевнені у нашій перемозі, тому що чітко усвідомлюємо за що боремося. Ворогу ніколи не зрозуміти причин нашої сміливості, нашого єднання, нашого прагнення свободи, свободи, як політичної, так і особистої. Кожний громадянин усвідомлює, що тільки незалежна демократична держава гарантує нам неповернення до системи політичних репресій. Україна була, є і буде!
Тематична кураторська година “Памʼяті Дмитра Павличко присвячується…”
6 квітня 2023 року під час корпоративної години студенти 321 і 322 груп ФЛСК підготували тематичну зустріч, присвячену пам’яті Героя України, громадського діяча, видатного поета Дмитра Павличка. До зустрічі були запрошені студенти першогр курсу ФЕБІТ та НН ІНО, які активно декламували улюблені вірші поета. Дмитро Павличко пройшов цікавий, складний, плідний, різнобарвний творчий шлях. Він оволодів складною віршовою формою – сонетом, і, завдяки йому, світова поетична спадщина, зокрема твори Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарки, Генріка Ібсена, доступні українською мовою. Серед його висловів влучно й актуально звучить такий: «Наші вороги найбільше боялися поєднання політики і культури в українському визвольному русі». У 2014 році Дмитро Павличко написав серію творів «Вірші з майдану», які у цей день прозвучали в онлайн-аудиторії. Дякуємо всім викладачам і студентам за участь.