МІЖНАРОДНА АРХІВНА КОНФЕРЕНЦІЯ В ФЕДЕРАЛЬНОМУ АРХІВІ НІМЕЧЧИНІ
28-29 червня 2023 р. у Берліні (район Ліхтенберг) на базі Федеральних архівів Німеччини відбулася Міжнародна наукова конференція “Preservation Today. Addressing mass digitization and protection of originals alike” («Збереження сьогодні. Вирішення масової цифровізації та захисту оригіналів одночасно»). У її роботі взяли участь 170 учасників з-поміж яких експерти з архівних, бібліотечних, наукових, дослідницьких, культурних установ, консалтингових кампаній, закладів вищої освіти з 20 країн світу, у тому числі з Великобританії, Литви, Німеччини, Нідерландів, США, Швеції, Швейцарії, Франції, Фінляндії, України тощо. З вітальним словом до учасників архівного форуму, який став найбільшим за кількістю учасників та інноваційністю піднятих проблем, звернувся Президент Бундесархіву Міхаел Голлманн (Michael Hollmann). Він наголосив на розумінні цифровізації як ефективного засобу збереження оригіналів документів та загалом культурного надбання за допомогою технології “digitalen Barbarastollen”, коли традиційні методи збереження поєднуються з сучасними. Натхненником та організатором конференції виступила Рагна Боден (Ragna Boden) – консультант відділу технічних архівних справ та центральних професійних служб Федеральних архівів Німеччині. Програма конференції включала ознайомлення з технологіями цифровізації в Stasi-Unterlagen Archiv та Bundesarchiv Falmarchiv.
Участь викладачів кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ у VIII міжнародній науковій конференції «Обличчя війни. Соціальні наслідки воєн» Інституту історії Лодзинського університету, Польща
01-02 червня 2023 р. завідувач кафедри історії та документознавства, доктор історичних наук, професор Ірина Тюрменко, кандидати історичних наук, доценти Людмила Божук і Леся Халецька взяли участь в режимі онлайн у VIII міжнародній науковій конференції «Обличчя війни. Соціальні наслідки воєн», яка відбулася в Інституті історії Лодзинського університету (Польща). Була представлена доповідь «Архіви та бібліотеки України у російсько-українській війні (2022-2023)». Конференція була присвячена таким питанням, як воєнна шкода та відбудова, міграція та демографічні втрати, наслідки війни для здоров’я, вплив війни на культуру та мистецтво, зміни в соціальних структурах, вплив воєн на армію та військових, дослідження місць битв і поховань жертв конфліктів. З вітальним словом до учасників конференції звернулися професор Лодзинського університету Мацей Кокошко (Maciej Kokoszko), доктор філософських наук Даріуш Єзьорний (Dariusz Jeziorny), декан філософсько-історичного факультету Лодзинського університету професор, директор Інституту історії Лодзинського університету. Пленарне засідання завершилося запрошенням учасників конференції відвідати тематичну виставку. Після перерви продовжилася робота в секціях. На конференції голосно звучали теми України, української культури, російсько-української війни, навколо яких зосередилися українські дослідники, які представили заклади вищої освіти України, науково-дослідні інституції, музеї та ін. Усі разом тримаємо науковий фронт! Світ має чути Україну!
Викладачі кафедри серед учасників міжнародної конференції у США
З 10 по 12 квітня 2023 року викладачі кафедри в режимі офлайн (Тетяна Клиніна) та онлайн (Ірина Тюрменко, Людмила Божук, Леся Халецька, Наталія Бем, Юрій Смольніков, Тетяна Курченко) взяли участь у міжнародній конференції “SlavicConnection” у Сполучених Штатах Америки, яка проводилася на базі Техаського університету в Остіні. З вітальним словом до учасників конференції звернулися Посол України у Сполучених Штатах Америки пані Оксана Маркарова та Голова Східноєвропейського бюро “Голос Америки” пані Мирослава Гонгадзе. Основна увага конференції була зосереджена на хаосі самої інформації та на тому, як вона перешкоджає створенню, виконанню та комунікації політики та ефективному проведенню дипломатії. Науковці, політики та медіа-практики зібралися, щоб розглянути ключові проблеми нашого медіа-середовища такі як: фейкові новини, дезінформацію, соціальні медіа, кібервійну та штучний інтелект.
Круглий стіл з міжнародною участю «Установи соціальної пам’яті (виклики, події, люди, суспільство) в системі документно-інформаційних комунікацій».
30 березня 2023 року в рамках V Міжнародного симпозіуму «Соціокультурний дискурс глобалізованого світу: наука, освіта, комунікація» на базі кафедри історії та документознавства відбувся науковий захід в форматі круглого столу «Установи соціальної пам’яті (виклики, події, люди, суспільство) в системі документно-інформаційних комунікацій». У круглому столі взяли участь науковці з України, Грузії, Канади та США. Захід відкрився презентацією книжки «Щоденник спогадів»: російсько-українська війна очима дітей», яку до друку підготувала Ірина КОНСТАНТЮК – старший викладач української мови і літератури департаменту славістики і германістики факультету Гуманітарних наук університету Манітоба (Канада). Зацікавленість учасників круглого столу викликали доповіді, які стосувалися різних аспектів життя українців та установ соціальної пам’яті у період російсько-української війни. Архіви, музеї, бібліотеки – це не стоси паперів або культурних експонатів. Це перш за все люди, які наповнюють установи життям, повертаючи у науковий обіг документи, які є «живими» свідками історичних подій. Саме тому тематика круглого столу була спрямована на висвітлення широкого спектру проблем, пов’язаних з викликами повсякдення, які принесла російська агресія на українські землі. Зокрема, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, заслужений діяч науки і техніки України Тетяна БЕВЗ проаналізувала сутність та ознаки такого явища, як мандрівна ідентичність, розкрила етапи, маркери, символи, які уособили «Утвердження української ідентичності в умовах повномасштабної війни: досягнення, виклики, загрози». Становище та напрями діяльності архівів, бібліотек та музеїв під час війни були висвітлені у доповідях доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Ірини ТЮРМЕНКО та кандидата історичних наук, доцента кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Людмила БОЖУК («Війна і архіви»); кандидата історичних наук, доцента кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Лесі ХАЛЕЦЬКОЇ («Стратегічні напрями, ключові ініціативи та діяльність Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (2019–2022 роки»); кандидата історичних наук, доцента кафедри права та соціально-гуманітарних дисциплін Льотної академії НАУ Ірини РОМАНКО («Музейна експозиція «Україна більше за життя» та її роль у національно-патріотичному вихованні здобувачів вищої освіти Льотної академії НАУ»); кандидата історичних наук, доцента кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Тетяни КУРЧЕНКО («Державний архів Київської області: випробування війною»); старших викладачів кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Оксани ІЛЬКОВОЇ («Інформаційні продукти Українського інституту національної пам’яті: осмислення та реальність війни»)та Жанни ПАСКАЛ («Збереження музейної спадщини в умовах російсько-української війни 2022-2023 р.»). Ці дослідження зафіксували перші спроби проаналізувати втрати та здобутки установ соціальної пам’яті у роки російсько-української війни.
Зустріч архівістів Федеральних архівів Німеччини зі студентами спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа
16 вересня 2022 року відбулася зустріч студентів спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» з архівістами Федеральних архівів Німеччини. Пані Рагна БОДЕН (Ragna Boden) – консультант відділу технічних архівних справ та центральних професійних служб Федеральних архівів Німеччині представила своїх колег, які є мають значний досвід роботи в архівній сфері, зокрема, пана Мальте ДРУКРАЙ – (Malte Druckrey) – референта відділу з опису документів Stasi-Unterlagen-Archiv (архів Міністерства Державної безпеки колишньої Німецької Демократичної Респуліки (НДР) та пані Катрін РІДЕЛ (Katrin Riedel) – фахівеця з відділу доступу до документів Stasi-Unterlagen-Archiv. У своїй лекції «The Stasi records. An introduction» пан М.Друкрай зупинився на історії створення Stasi-Unterlagen-Archiv, розкрив структуру колекцій та складності описів документів, особливо тих, які з часу падіння Берлінської стіни у 1989 р., ще досі є не розібраними через особливості їх фондоутворення. Пан Друкрай наголосив, що розбирання та опис документів тривали 30 років. Фонди Штазі-архіву складаються з документів оперативного характеру, особових справ, досьє на людей за якими здійснювався нагляд, документів прокуратури, військової контррозвідки, тематичних щоденників тощо. Документи свідчать про тотальну систему нагляду за громадянами колишньої НДР. Презентація пані К.Рідел «Stasi Records Act. The legal Basis for Access to Secrecy» стосувалася законодавчих основ доступу та використання інформації Штазі-архіву. Зокрема, два роки йшли дебати щодо його долі. Були, навіть, пропозиції його знищити задля консолідації об’єднаної Німеччини. Тільки назва Закону обговорювалася один рік. Закон «Stasi-Unterlagen-Gesetz» визначає норми доступу громадськості до документів та інформації. Перший доступ до документів Штазі-архіву був отриманий у 1992 р. Закон захищає перш за все персональну інформацію. Зокрема, доступ можуть отримати приватні особи, громадські організації, мас-медіа та дослідники, які вивчають епоху тоталітаризму або розслідують злочини тоталітаризму. Закон «Stasi-Unterlagen-Gesetz» чітко визначає не лише категорії приватних осіб, які мають право доступу, а й документи, які надають право доступу. Доповіді викликали жвавий інтерес у студентів та викладачів. Інформація, отримана під час зустрічі, стане у нагоді викладачам і студентам у питаннях роботи з конфіденційною інформацію та персональними даними, обробкою та описуванням архівних документів.