Дякуємо за високу оцінку і довіру!
31 травня на засіданні Вченої ради ФЛСК відбулось вручення нагород співробітникам НАУ з нагоди 90-річчя університету. Серед усіх нагороджених Подяку ректора за багаторічну сумлінну працю в НАУ отримала доцент кафедри історії та документознавства Курченко Тетяна Євгенівна. В 1988 р. після завершення аспірантури вона прийшла на роботу в університет, прийнявши викладацьку естафету від свого батька- Лося Євгена Васильовича, який віддав викладанню в Національному авіаційному університету 42 роки свого життя. Щиро дякуємо за високу відзнаку і продовжуємо тримати освітянський фронт.
Участь викладачів кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ у VIII міжнародній науковій конференції «Обличчя війни. Соціальні наслідки воєн» Інституту історії Лодзинського університету, Польща
01-02 червня 2023 р. завідувач кафедри історії та документознавства, доктор історичних наук, професор Ірина Тюрменко, кандидати історичних наук, доценти Людмила Божук і Леся Халецька взяли участь в режимі онлайн у VIII міжнародній науковій конференції «Обличчя війни. Соціальні наслідки воєн», яка відбулася в Інституті історії Лодзинського університету (Польща). Була представлена доповідь «Архіви та бібліотеки України у російсько-українській війні (2022-2023)». Конференція була присвячена таким питанням, як воєнна шкода та відбудова, міграція та демографічні втрати, наслідки війни для здоров’я, вплив війни на культуру та мистецтво, зміни в соціальних структурах, вплив воєн на армію та військових, дослідження місць битв і поховань жертв конфліктів. З вітальним словом до учасників конференції звернулися професор Лодзинського університету Мацей Кокошко (Maciej Kokoszko), доктор філософських наук Даріуш Єзьорний (Dariusz Jeziorny), декан філософсько-історичного факультету Лодзинського університету професор, директор Інституту історії Лодзинського університету. Пленарне засідання завершилося запрошенням учасників конференції відвідати тематичну виставку. Після перерви продовжилася робота в секціях. На конференції голосно звучали теми України, української культури, російсько-української війни, навколо яких зосередилися українські дослідники, які представили заклади вищої освіти України, науково-дослідні інституції, музеї та ін. Усі разом тримаємо науковий фронт! Світ має чути Україну!
Передзахист кваліфікаційних робіт
25.05.2023 на кафедрі історії та документознавства ФЛСК НАУ відбувся передзахист кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти ОС «Бакалавр» спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Свої кваліфікаційні роботи представили Бородай М., Буришин В, Доній С., Качаловська А., Копійка П., Корнійчук Л., Мошківська Д., Нестеренко Д., Ракович Д., Трішньовський І, Шевченко І. Члени комісії по передзахисту та наукові керівники (Тюрменко І.І., Божук Л.В., Юрченко О.А., Курченко Т.Є., Халецька Л.П., Бем Н.В.) попередньо ознайомившись з представленими дослідженнями, детально обговорили їх стан та якість виконання, надали слушні зауваження та пропозиції щодо удосконалення змісту робіт та розкриття суті проблем. Нормоконтролер Халецька Л.П. ознайомила здобувачів з графіком проведення всіх етапів підготовки та захисту робіт. Значна увага була приділена проблемі академічної доброчесності та підготовці кваліфікаційних робіт для їх перевірки «на плагіат». Були надані поради щодо створення додатків, ілюстративного матеріалу та презентацій кваліфікаційних досліджень для захисту. Комісія відмітила, що всі представлені кваліфікаційні роботи виконані на належному рівні та рекомендувала їх до захисту. Одночасно всім здобувачам були надані рекомендації щодо усунення певних недоліків.
Засідання наукового гуртка
25.05.2023 відбулось третє засідання наукового гуртка «Методологічний семінар для здобувачів вищої освіти «Академічні вимоги до написання курсових проєктів та кваліфікаційних робіт» (керівники гуртка: проф. Тюрменко І.І., доц. Юрченко О.А.). Засідання було присвячене обговоренню проблем підготовки кваліфікаційних робіт бакалаврів, дотримання умов академічної доброчесності, підготовки ілюстративного матеріалу до кваліфікаційних робіт. Значна увага була приділена підготовці презентацій наукових досліджень. Здобувачі Бородай М., Буришин В, Доній С., Качаловська А., Копійка П., Корнійчук Л., Мошківська Д., Нестеренко Д., Ракович Д., Трішньовський І, Шевченко І. представили результати своїх наукових досліджень, зокрема, поділилися досвідом розроблення додатків до кваліфікаційних робіт. Актуальним виявилось і питання оформлення списку використаних джерел. В результаті обговорення актуальних проблем підготовки кваліфікаційних досліджень, написання наукових статей здобувачі вищої освіти отримали певний досвід та практичні навички роботи з науковими джерелами, методами їх аналізу, обробки результатів та інтерпретації, оволоділи методикою підготовки до захисту й оформлення кваліфікаційних робіт та наукових публікацій, у тому числі й формами презентаційного представлення результатів наукових досліджень. В цілому участь у роботі гуртка сприяла розвитку у здобувачів вищої освіти творчого мислення, підвищенню зацікавленості у науковій роботі.
На кафедрі історії та документознавства тривають профорієнтаційні зустрічі
25 травня 2023 року завідувачка кафедри проф. Ірина Тюрменко, гаранти освітньо-професійних програм доц. Людмила Божук і доц. Леся Халецька та науково- педагогічні працівники кафедри доц. Олена Ісайкіна і доц. Тетяна Клиніна провели профорієнтаційну зустріч з випускниками ОПП «Діловодство» Білоцерківського фахового коледжу сервісу та дизайну. У ході спілкування було обговорено широке коло питань, зокрема: особливості та переваги освітньо-професійних програм «Документознавство та інформаційна діяльність» і «Інформаційна аналітика та соціальні комунікації»; переваги практичної підготовки й можливості застосування отриманих знань на практиці; перспективи працевлаштування; студентське життя та дозвілля тощо. Колектив кафедри щиро дякує за сприяння у проведенні зустрічі Алієвій Тетяні Миколаївні та з нетерпінням очікує на поповнення студентської родини спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» випускниками коледжу.
Архіви сучасності: виклики та завдання
18 травня 2023 р. на кафедрі історії та документознавства у рамках днів науки ФЛСК відбувся круглий стіл викладачів і здобувачів вищої освіти «Архіви сучасності: виклики та завдання». Науковий захід проходив на базі наукового гуртка з архівознавства під керівництвом доцентів Л.В. Божук та Т.Є. Курченко. Учасниками засідання стали здобувачі вищої освіти 1–4 курсів ОС «Бакалавр» і 1 курсу ОС «Магістр» спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». До роботи круглого столу долучились завідувачка кафедри історії та документознавства, професор Тюрменко І.І., доценти кафедри Бем Н.В., Захарчук ОМ., Юрченко О.А., старші викладачі Ількова О.Г., Паскал Ж.В. Серед учасників круглого столу були й стейкхолдери. Запрошений гість – Коваленко Рена Яківна, головний спеціаліст відділу використання інформації Державного архіву Київської області виступила з цікавою доповіддю «Іскри та попіл польського Січневого повстання», яка супроводжувалася презентацією документів з фондів Державного архіву Київської області. Цікава й захоплююча доповідь наглядно проілюструвала титанічну роботу архівістів з пошуку, опрацювання, збереження та оприлюднення архівних ресурсів, що становлять історико-культурну спадщину українського народу. Відбулась захоплююча розповідь професіонала про документи, які висвітлюють маловідомі широкому загалу події польського повстання 1863 року, що зберігаються в колекції архіву. Хоча повстання польське, але воно вписане і в українську історію. По-перше, воно зачепило територію Правобережної України: повстанські загони діяли на Волині, на Поділлі, на Київщині. По-друге, політична програма польських повстанців не лише передбачала відновлення Речі Посполитої, але й перетворення її з федерації двох на федерацію трьох народів. Якщо раніше це була польсько-литовська держава, то 160 років потому керівники повстання виступили з програмою, яка передбачала, що має бути також руська, себто українська складова. Вони навіть запропонували герб нової Речі Посполитої на якому були зображені не тільки польський орел і литовський вершник, але й український Архангел Михаїл. Цілком зрозуміло, що виступ архівіста-практика викликав жваву цікавість студентів. На обговорення круглого столу були винесені також актуальні проблеми збереження національної пам’яті архівами України шляхом оцифрування архівних ресурсів, створення ними електронних колекцій архівних документів, організації онлайн-виставок, використання інноваційних інструментів комунікації зі споживачами ретроспективної документної інформації. Змістовними і пізнавальними у цьому контексті були доповіді студенток 3-го курсу ОС «Бакалавр» Вікторії Бородатої та Аріани Васюхник. Важливою темою обговорення учасників круглого столу стало й питання діяльності архівних установ України зі збереження Національного архівного фонду в умовах російсько-української війни 2014-2023 років. Зокрема, для архівних установ України першочерговими завданнями в екстремальних умовах стали: організація захисту працівників, евакуація фондів в умовно безпечні місця, оцифрування та публікація документів, реставрація пошкоджених документів та книг, складання реєстрів пошкодженого майна, документування воєнних злочинів російських агресорів, поширення інформації про злочини країни-агресора у сфері культури, розвиток партнерства тощо. Цій актуальній тематиці присвятили свої виступи студентки групи ДК-321 Світлана Ніколаєнко, Аліна Педченко. Науково-оґрунтованою була доповідь Олесі Шелегеди «Перемогти і зберегти: роль архівів України у збереженні Національного архівного фонду», яку студентка завершила оптимістичним ствердженням, що праця українських архівістів показує любов до України та її культури і вона сильніша за страх. Тому ми обов’язково переможемо і збережемо наше культурне надбання!
«Дзвін пам’яті»: година-реквієм до Дня пам’яті жертв політичних репресій
Щороку у третю неділю травня Україна вшановує пам’ять сотень тисяч українців – жертв політичних репресій комуністичного режиму. Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання, табори, примусово побували в психіатричних закладах. Віддаючи данину пошани бездушно знищеним, замордованим українцям, студенти 221 групи спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» ОПП «Документознавство та інформаційна діяльність» 17 травня 2023 року провели годину-реквієм «Дзвін пам’яті». Модератор заходу студентка Ніна Дашевська, повідомила, що виявити усі місця поховань жертв політичних репресій на території України вкрай важко, як правило, слідів «власної роботи» працівники НКВС/КДБ не залишали. Спікери Владислава Пасічник, Ольга Капленко, Дар’я Дівісенко, Владислав Бортник, Дарина Ситюк, Вікторія Волинець, Богдан Наулко, Марія Гулівець, Іван Михайленко у своїх виступах акцентували на приховуванні та перекручуванні правди в радянські часи, історії виявлення поховань, проведенню перших розкопок, створенню музеїв та меморіалів уже за незалежності України у таких місцях: Биківня, Рутченкове поле, Католицьке кладовище (Умань), тюрма на Лонцького (Львів), П’ятихатки. Вражаючими були висновки кожного спікера про те, що зараз ці місця поховань не лише про минуле, а й про теперішнє – методи, підходи росіян до знищення українців принципово не змінилися з ХХ століття і сьогодні росія застосовує ті самі криваві сталінські практики на окупованих українських територіях. Студенти переконані, що найголовніше, щоби сучасні кати були притягнуті до відповідальності і засуджені як воєнні злочинці. Могили українців – жертв кривавого компартійного режиму з хрестами і без хрестів розкидані не лише по Україні, а й просторами колишнього СРСР. Студенти згадали цвіт української мистецької, наукової інтелігенції, який розстріляли восени 1937 року в урочищі Сандармох. Учасники години-реквієму напередодні Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу не оминули своєю пошаною і депортованих зі своєї землі у 1944 році кримських татар. Це ще один із найстрашніших прикладів злочинів радянської влади, вчинених нею вже до цілого народу. Анексувавши у 2014 році Крим, росія відновила переслідування корінного населення півострова. Студенти висловили побажання, щоби усі кримські татари, які змушені були покинути свої домівки, рятуючись від російського терору, якнайшвидше повернулися у звільнений український Крим. Під скорботний церковний дзвін присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх закатованих жертв політичних репресій, людей, які були не потрібними для радянської системи. Завідувач кафедри історії та документознавства Тюрменко Ірина Іванівна, викладачі, здобувачі вищої освіти наостанок обмінялися думками, відчуттями від спільно пережитих емоцій, які викликала година-реквієм. Наше покоління також долає важке випробування – збройну агресію росії. Ми впевнені у нашій перемозі, тому що чітко усвідомлюємо за що боремося. Ворогу ніколи не зрозуміти причин нашої сміливості, нашого єднання, нашого прагнення свободи, свободи, як політичної, так і особистої. Кожний громадянин усвідомлює, що тільки незалежна демократична держава гарантує нам неповернення до системи політичних репресій. Україна була, є і буде!
Успішно проходимо практику
12 травня 2023 р. група здобувачів вищої освіти ДК 421 «Б» ФЛСК НАУ ( Бородай М., Доній С., Качаловська А., Мошківська Д, Ракович Д., Шевченко І.) в рамках проходження студентами практики референта-організатора ділової інформації (керівник практики доц. Юрченко О.А.) відвідали Інститут ІКАО, який є сертифікованим членом Мережі навчальних закладів Європейської Конференції Цивільної Авіації. Метою відвідування було ознайомлення з системою ведення документування та діловодства в Інституті ІКАО, професійними обов’язками референта-організатора ділової інформації. Здобувачі з інтересом поспілкувались на цю тему з Директором Центру підготовки з безпеки авіації Шиян Юлією Володимирівною. Вона розповіла їм про професію документознавця, обсяг роботи та професійні обов’язки співробітників, що займаються даним видом роботи. Показала де і як оформлюються та зберігаються документи, розповіла про особливості введення електронного документообігу в ІКАО. Слухачі дізналися також багато цікавого про напрями діяльності Інституту ІКАО в цілому, його багатогранні зв’язки з штаб-квартирою ІКАО, які ознаменувалися останнім часом успіхами у проведенні спільних заходів на міжнародному рівні.
Тематична кураторська година “Памʼяті Дмитра Павличко присвячується…”
6 квітня 2023 року під час корпоративної години студенти 321 і 322 груп ФЛСК підготували тематичну зустріч, присвячену пам’яті Героя України, громадського діяча, видатного поета Дмитра Павличка. До зустрічі були запрошені студенти першогр курсу ФЕБІТ та НН ІНО, які активно декламували улюблені вірші поета. Дмитро Павличко пройшов цікавий, складний, плідний, різнобарвний творчий шлях. Він оволодів складною віршовою формою – сонетом, і, завдяки йому, світова поетична спадщина, зокрема твори Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарки, Генріка Ібсена, доступні українською мовою. Серед його висловів влучно й актуально звучить такий: «Наші вороги найбільше боялися поєднання політики і культури в українському визвольному русі». У 2014 році Дмитро Павличко написав серію творів «Вірші з майдану», які у цей день прозвучали в онлайн-аудиторії. Дякуємо всім викладачам і студентам за участь.
«Людям на радість» – виставка творів Марії Примаченко
6 травня 2023 р. студенти ДК 121 (куратор Леся Халецька) відвідали виставку творів Марії Примаченко «Людям на радість», уперше розміщену в залах Національного музею українського народного декоративного мистецтва. На експозиції можна побачити 22 твори із однойменного циклу, які було представлено у 1966 році у Спілці художників України. За ці роботи художниця була удостоєна звання лауреата Державної премії імені Т. Г. Шевченка (тепер – Національна премія України імені Тараса Шевченка). Перегляд картин справляє потужний позитивний емоційний вплив, адже в них відобразився внутрішній світ майстрині – світлий, лагідний, мудрий. Під пензлем Марії Примаченко буяють сонячно-яскравою палітрою кольорів композиції з квітами, птахами та звірами, даруючи почуття радості, наповнюючи добротою.