ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ В ТОРУНІ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА) «СІМЕЙНІ АРХІВИ: СПІЛЬНА СПАДЩИНА, СПІЛЬНІ ПРОБЛЕМИ»
В період з 05 по 09 грудня 2023 завідувач кафедри історії та документознавства ФЛСК Ірина Тюрменко взяла участь у науковій польсько- українській конференції в Торуні (Польща) «Archiwa rodzinne. Wspólne dziedzictwo i wspólne problemy» («Сімейні архіви: спільна спадщина, спільні проблеми»). Організаторами конференції виступили Інститут історії та архівістики Університету Миколая Коперника в Торуні, Державний архів Пьорткува Трибуналського, Державний архів Торуня, Українське наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин, керівником якого є доктора історичних наук, професор Ірина Матяш. На конференції Ірина Тюрменко виступила із доповіддю «Зберегти від забуття: організація архівів в сімейному архіві». Змістовними та важливими з огляду на проблематику досліджень сімейних архівів були доповіді «Сімейні архіви та сімейні архіви в структурі польського національного архівного ресурсу та польської національної архівної спадщини» доктора, професора Університету Миколая Коперника Вальдемара Хоражичевського (Waldemar Chorążyczewski); «Опрацювання документів особового походження з метою створення родинно-родових архівних одиниць у ЦДАВО України» – доктора історичних, професора, директора ЦДАВО Лариси Левченко; «У пошуках зникаючої пам’яті, або чи можуть архіви збирати сімейні архіви» професора Університету Миколая Коперника Роберта Дегена (Robert Degen); «Із шухляди (не)пам’яті – між приватною колекцією та спільною спадщиною» доктора Томаша Матущака (Tomasz Matuszak) – директора Державного архіву в Пьотркові-Трибунальському; «Проблеми оцифрування та доступу до сімейних архівів» проф. Ірина Матіяш, голови Громадської ради при Державній архівній службі України; «Шанєці, Штайнборн, Кернер – сімейні архіви в ресурсах Державного архіву в Торуні» доктора Матеуша Суперчинського (Mateusz Superczyński); «Спадок повсякденності на прикладі родинної колекції фотографій Владислава Березніцького (1890–1957). Колекції університетської бібліотеки в Торуні – магістра, сертифікованого куратора, Кабінет документів суспільного життя, Філія спеціальних колекцій Університетської бібліотеки в Торуні Анни Клуговської (Anna Klugowska). Програма конференції була досить насиченою та проходила на декількох панелях. В Університетській бібліотеці Університету Миколая Коперника було проведене відкриття виставки документів присвяченої Миколаю Копернику; в Державному архіві Торуня відбулось представлення виставки, присвяченої сімейним архівам та колекціям, які зберігаються в родинах. В рамках конференції був відвіданий Державний архів Бидгоща, де була можливість ознайомитись із сучасними вимогами до будівлі архівних установ (будівля новозбудована) та його колекціями. Під час конференції проходили дискусії та обмін думками, зокрема, з директором Державного архіву Пьотркова Трибуналського Томашем Матущаком, який подарував свої праці, присвячені історії польського повітроплавання, що становлять неабияку цікавість для викладачів кафедри історії та документознавства, які мають напрацювання з історії української авіації. З Томашем Матущаком також були обговорені питання подальшої співпраці в царині авіації та повітроплавання.
ЗАСІДАННЯ АНГЛОМОВНОГО ІСТОРИЧНОГО ГУРТКА
7 грудня 2023 року в режимі онлайн відбулося засідання історичного англомовного гуртка, присвяченого сталінським репресіям 1930-х років в Україні. Засідання провів керівник гуртка кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та документознавства Юрій Смольніков. Участь у засіданні гуртка взяли студенти 102 і 114 груп ФТМЛ і 132 групи ФКНТ. Тема репресій 1930-х років є актуальною в сучасній Україні, оскільки показує сутність не тільки сталінського але й путінського режимів. Обговорюючи тему репресій в Україні в 1930-ті роки студенти проводили історичні паралелі і виявляли спільні риси між сталінським і путінським репресивними режимами, які принесли неймовірні страждання українському народу. На засіданні обговорювались такі питання: Was Stalinism typical of Russia? Why were repressions silenced in the Soviet Union? Why were repressions against the Ukrainian intelligentsia especially widespread? NKVD as a tool of repression in Ukraine; Terror as a means of domestic policy in the USSR; Stalin’s political terror in Ukraine: causes and consequences. Були заслухані доповоді: Repressions within the Communist Party (Володимир Наконечний, ФТМЛ 102); Vsevolod BalytskyI – Chief Chekist of Ukraine during the Mass Terror (Олена Кривопишина, ФТМЛ 114); Repressions in the Red Army (Олександр Петренко, ФКНТ 132).
ПЕРЕДЗАХИСТ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ ОС «МАГІСТР»
30 листопада 2023 р відбувся передзахист кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти ОС «Магістр» спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Свої роботи представили: Антонов Д.В. (Роль електронного документообігу в управлінні Міністерством освіти і науки України (на прикладі Директорату фахової передвищої, вищої освіти), Божко М.Г. (Соціальні мережі як середовище інформаційних загроз), Гарбар В.О. (Інформаційне забезпечення громадянського супротиву на тимчасово окупованих територіях України під час російсько-української війни), Гура В. (Формування інформаційно-комунікативного онлайн-простору закладу загальної середньої освіти України), Кожушко П.П. (Документно-інформаційне забезпечення діяльності малого бізнесу у сфері автосервісу (на прикладі ТОВ «Фірма Освальд ЛТД»), Мосійчук Д.О. (Співпраця бібліотек і Міністерства цифрової трансформації України з розвитку цифрової грамотності громадян), Несененко К.В. (Організація роботи архівних установ (на прикладі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтв України), Реунов А.В. (Управління документообігом в установі в рамках єдиної інформаційної системи (на прикладі медичного центру ТОВ «Сіті Доктор»), Слюсар І.В. (Організація захисту інформації в Секретаріаті Кабінету Міністрів України), Чечота Т.В. (Документаційно-інформаційне забезпечення закладів вищої освіти (на прикладі відділу матеріально-технічного забезпечення Національного авіаційного університету). Комісія по передзахисту у складі Тюрменко І.І., Божук Л.В., Курченко Т.Є., Халецької Л.П., Юрченко О.А. відмітили, що в цілому переважна більшість кваліфікаційних робіт практично готові до захисту. Халецька Л.П. надала рекомендації щодо остаточного оформлення робіт та підготовки їх до проведення перевірки на плагіат. Деяким здобувачам (Мосійчук Д.О.) були зроблені суттєві зауваження щодо стану та якості підготовки кваліфікаційної роботи та встановлено остаточний термін подання доопрацьованого варіанту роботи науковому керівнику та на кафедру. Отже, бажаємо нашим майбутнім магістрам вдалих захистів та успіхів у професії!
Гірка пам’ять. Вшановуємо 90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років – геноциду українського народу
27 листопада 2023 року кафедра історії та документознавства провела круглий стіл, який був присвячений вшануванню жертв голодомору . Кількість учасників була максимальною, яку зміг вмістити онлайн- клас – 101 особа. У програмі круглого столу були такі доповіді: «Голодомор 1932-1933 років: пам’ять поколінь Волочищини» (Максим СИДОРЧУК, 111 ФТМЛ), «Голодомор 1932-1933 років у Запорізькій області» (Анна ПАСТЕРНАК, 101 ФЛСК), «Трагедія Голодомору 1932-1933 років у Миронівському районі Київської області» (Софія ЛИТОВЧЕНКО, 101 ФЛСК), «Люди правди. Розповідь про тих, хто не мовчав» (Вікторія ВОЙЧУК, 121 ФЛСК), «Упокорення голодом на Вінниччині» (Єлизавета СИНЧАК, 120 ФМВ), «Гарет Джонс: журналіст, який тоді не мовчав» (Софія ТИХОНЕНКО, 101 ФТМЛ), «Реакція США на голод в Україні 1932-1933 років» (Анна САВЧЕНКО, 106 ФЛСК), «Трагедія Голодомору 1932-1933 років в творчості українських і зарубіжних митців» (Поліна КРАВЦОВА, Олександра ЧМИХУН, 126 ФЛСК). Трагедія Голодомору українського народу 1932-1933 років добре відома у світі, видано понад 10 тисяч праць, прийнято Закон України «Про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні», опубліковані унікальні джерела. чимало зроблено для усвідомлення масштабів голоду. Консенсус науковців щодо кількості жертв змінюється з отриманням нових документів, які ретельно аналізуються. За оцінками демографів, загальна кількість жертв Голодомору становить від 2,6 млн. до 5 млн. осіб в Українській РСР. У 2013 році Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України провів міжнародну наукову конференцію на тему «Голодомору і Голодів в УРСР», де були опубліковано оцінки демографічних втрат внаслідок голоду 1932–933 років: «надмірна кількість смертей» населення України становила 3 млн 917,8 тис. осіб. Інші дані прозвучали на Всесвітньому конгресі дослідників Голодомору-геноциду українців, що проходив 7 листопада 2023 року у Києві і підвів підсумки дослідженням кількості знищення українців під час Голодомору 1932–1933 років – 10,5 мільйонів! Учасники круглого столу взяли участь в обговоренні доповідей та поділилися своїми думками щодо долі українського народу та розповіли про те, як зберігається пам’ять поколінь в кожній українській родині.
Наукова конференція «Україна&Чехія: горизонти взаємодії: до 100-річчя від дня заснування Української студії пластичного мистецтва та Українського високого педагогічного інституту імені М. Драгоманова у Празі»
24 листопада завідувач кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Ірина ТЮРМЕНКО виступила із доповіддю «Наталена Королева та В. Королів-Старий: на перехресті долі» на українсько-чеській науковій конференції «Україна&Чехія: горизонти взаємодії: до 100-річчя від дня заснування Української студії пластичного мистецтва та Українського високого педагогічного інституту імені М. Драгоманова у Празі», яка проходила в режимі онлайн. В її організації та проведенні взяли участь Інститут східноєвропейських досліджень Карлового університету в Празі, Чеська асоціація україністів ГО «Український меморіал» у Чеській Республіці, Інститут досліджень діаспори (Київ), Кафедра туристичного бізнесу та країнознавства Факультет міжнародних економічних відносин і туристичного бізнесу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. З вітальним словом виступив директор Східноєвропейських досліджень Карлового університету Mgr. Станіслав Туміс, Ph.D. На конференції відбувся обмін думками щодо повсякденного життя української еміграції у Чехословаччині, ролі уряду Т. Г. Масарика у фінансовій підтримці української еліти у її прагненні створити українські освітні заклади та громадські організації. Значна увага була приділена долям української еліти, її внеску у розбудову національної освіти, спорту, культури, музейної справи, мистецтва. Не оминули учасники конференції і обговорення питань, які торкалися трагічної долі Празького архіву.
«Гірка пам’ять. Вшановуємо 90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років – геноциду українського народу»
27 листопада 2023 р. кафедра історії та документознавства проводить Круглий стіл на вшанування 90-их роковин Голодомору, в якому візьмуть участь викладачі кафедри та студенти ФЛСК, ФКНТ, ФТМЛ. Не раз проти нашого народу вчинялися звірства. Але Голодомор 1932-1933 років – найстрашніше з усіх. Це – акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках шляхом створення штучного масового голоду. Геноцид – цілеспрямовані дії з метою повного або часткового знищення груп населення чи народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними мотивами. Ще у 1951 році набула чинності Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН. Конвенція встановлює правове визначення геноциду, яке стало кульмінацією багаторічної кампанії польського юриста єврейського походження Рафала Лемкіна. Всім країнам-учасницям рекомендовано запобігати актам геноциду та карати за них під час війни та в мирний час. Нині 149 держав світу ратифікували Конвенцію, у тому числі і Україна. В Україні першим правовим актом, який кваліфікував Голодомор як акт геноциду, був Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», ухвалений Верховною Радою 28 листопада 2006 року. Закон став політико-правовим підґрунтям для проведення масштабного офіційного розслідування злочину геноциду в Україні в 1932–1933 роках. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України демографічні втрати України внаслідок Голодомору в 1932—1933 роках становлять близько 4,5 млн осіб, у тому числі 3,9 млн – втрати, пов’язані з надсмертністю, а ще 600 тисяч – із дефіцитом народження. Автори дослідження використали найсучаснішу методику оцінки втрат. Не всі країни світу визнали Голодомор геноцидом українського народу. Проте українці своїми дослідженнями, оприлюдненням нових документів, за допомогою публічних заходів розповідають світу Правду. Голодомор в Україні 1932—1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу такі держави: Австралія (2008), Бразилія (2022), Ватикан (2001, 2003), Грузія (2005), Еквадор (2007), Естонія (1993), Канада (2003/2008), Колумбія (2007), Латвія (2008), Литва (2005), Мексика (2008), Парагвай (2007), Перу (2007), Польща (2006), Португалія (2017), США (2018), Угорщина (2003), Україна (2006), Чехія (2022). Ще ряд країн в офіційних зверненнях засудили Голодомор як акт винищення людства. У жовтні 2023 року американський штат Вайомінг також визнав Голодомор геноцидом й оголосив листопад місяцем пам’яті про нього. Це вже 32-й штат, який ухвалив таке рішення. Вшануймо і ми всі цю пам’ять. Запрошуємо приєднатися за посиланням: https://classroom.google.com/c/MjcwNDAwOTMyMjI0?cjc=zoio5xc
ГОСТЬОВА ЛЕКЦІЯ СВІТЛАНИ ОРЛИК – ДОКТОРА ІСТОРИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА ЦЕНТРАЛЬНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
17 листопада 2023 р. відбулася онлайн лекція на тему «Організація роботи інформаційно-комунікаційних відділів органів державної влади» Світлани ОРЛИК – доктора історичних наук, професора кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи Центральноукраїнського національного технічного університету. Лекція була прочитана для студентів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Перш за все С. Орлик привітала студентство з Міжнародним днем студента. С. Орлик поділилася досвідом практичної роботи у сфері зв’язків із громадськістю, розкрила напрями роботи відділів зв’язків із громадськістю та їх структуру; наголосила на особливостях налагодження дієвих відносин між владою і масмедіа, громадськими організаціями та цільовими аудиторіями, підкреслила важливість проведення іміджевих заходів; висвітлила вимоги до написання прес-релізів, методи просування іміджу перших осіб та державних структур тощо. По завершенню лекції Світлана Орлик відповіла на запитання здобувачів вищої освіти і викладачів, показала кадри телепередачі, ведучою якої вона була.
СТУДЕНТИ – УЧНЯМ
Здобувачі вищої освіти другого курсу спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» організовують зустрічі з учнями середніх загальноосвітніх шкіл – майбутніми абітурієнтами, щоб розповісти про своє навчання, про переваги майбутніх професій архівіста, діловода, аналітика комунікацій, референта, менеджера з комунікаційних технологій, менеджера у сфері надання інформації. 14 листопада 2023 р. Дарина ГРУЗИНСЬКА відвідала спеціалізовану школу № 52 з поглибленим вивченням інформаційних технологій, у якій сама навчалася. Вона познайомила учнів 10-х та 11-го класів з особливостями спеціальності, перспективами працевлаштування, студентським життям. Спілкування відбулося в доброзичливій атмосфері, учні не лише активно сприймали інформацію, але й поставили низку запитань, відповіді на які надала Дарина. Інші студенти групи ДК 221 також готуються до відвідування шкіл, де вони навчалися, і розмірковують над тим, як цікавіше представити свою майбутню професію, студентське сьогодення та презентувати себе – майбутніх фахівців в галузі документознавства, інформаційної та аналітичної діяльності.
Наше студентське життя
Вас вітають випускники 421 групи ФЛСК!
МОВА МАЄ ЗНАЧЕННЯ!
27 жовтня 2023 року університетська спільнота відзначила День української писемності та мови. Щороку в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс ім. Петра Яцика. У ньому беруть участь знавці мови з 20 країн світу. Також одна з традицій свята – радіодиктант національної єдності. Цьогоріч його автором стала українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко, називався він «Дороги України», читав диктант Олексій Гнатковський – актор театру та кіно. Головна мета радіодиктанту єдності – не перевірити знання, а об’єднати українців в Україні та за її межами. До написання диктанту національної єдності на запрошення Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій за ініціативи кафедри української мови та культури та за підтримки відділу по роботі зі студентами доєдналися і здобувачі вищої освіти кафедри історії та документознавства, яких представила студентка 2-го курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» Дарина ГРУЗИНСЬКА. Написанню диктанту передував театральний перформанс «Про мову», у якому взяла участь Дарина ГРУЗИНСЬКА, а також вітання гостей свята: Кирила СТЕЦЕНКА, завідувача кафедри шоу-бізнесу Київського національного університету культури і мистецтв, професора Академії мистецтв імені Павла Чубинського, народного артиста України, скрипаля і композитора, голови Київського міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка; Зої ГОЛОТИ, голови Солом’янського районного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. З вітальним словом до учасників радіодиктанту звернулися й декан ФЛСК Наталія ЛАДОГУБЕЦЬ, декан ФЕБА Світлана ПЕТРОВСЬКА, завідувачка кафедри української мови та культури Світлана ЛИТВИНСЬКА, викладачка кафедри української мови та культури Христина СТЕЦИК. Любімо і плекаймо нашу рідну мову, яка протягом століть виборювала право на існування, яку сьогодні захищають на фронті наші воїни, щоб ми з вами могли розмовляти українською! Спитай себе, дитино, хто ти є, І в серці обізветься рідна мова; І в голосі яснім ім’я твоє Просяє, наче зірка світанкова. З родинного гнізда, немов пташа, Ти полетиш, де світу далечизна, Та в рідній мові буде вся душа І вся твоя дорога, вся Вітчизна. У просторах, яким немає меж, Не згубишся, як на вітрах полова. Моря перелетиш і не впадеш, Допоки буде в серці рідна мова. Дмитро ПАВЛИЧКО