26 березня 2025 року на кафедрі української мови, історії та інформаційної діяльності факультету психології, комунікацій та перекладу для студентів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» було організовано цікавий науково-просвітницький захід, присвячений життю і творчості непересічної постаті Михайла Бойчука – українського художника, маляра-монументаліста, засновника самобутньої школи українського мистецтва «бойчукізм». Цього разу гостем зустрічі була старший науковий співробітник Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тамара Бойко, яка прочитала присутнім лекцію «Михайло Бойчук: життя і творчість».
На початку зустрічі лекторка познайомила студентів і науково-педагогічних працівників кафедри з історією створення Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», зокрема про приховування радянською владою правди про сталінські репресії 1930-40-х років. Тамара Михайлівна зазначила, що Биківнянська трагедія є частиною загальноукраїнської та загальної радянської трагедії, яка увійшла в історію під назвою «Великий терор 1937-1938 рр.». 20 березня 1937 року Президія київської міської ради своїм рішенням відвела для спеціальних потреб НКВС ділянку в Биківнянському лісі. З літа 1937 року там почалися масові поховання людей, розстріляних за рішеннями позасудових і судових органів: «двійок», «трійок», виїзних сесій Військової Колегії Верховного суду СРСР». Унаслідок діяльності органів НКВС у Києві було знищено десятки і десятки тисяч громадян. У Биківнянському мартирологу є зовсім різні люди: звичайні селяни, робітники, ремісники, лікарі, юристи, технічна інтелігенція, художники. Відновлення пам’яті про знищену українську еліту стало можливим лише в незалежній Україні.
Основна ж частина емоційно насиченої захоплюючої доповіді-презентації Тамари Бойко була присвячена висвітленню життєвого шляху художника Михайла Бойчука та його внеску в український живопис ХХ ст. Старший науковий співробітник згадала про діяльність митця у процесі заснування Української Держаної Академії мистецтв, проаналізувала особливості мистецького напрямку «бойчукізм», що спирався на традиції давньоруського іконопису, візантійських фресок та українського народного малярства. Лекторка детально розглянула кампанію радянської влади з цькування й дискредитації «бойчукістів» і ознайомила присутніх з копіями матеріалів архівно-кримінальної справи Михайла Бойчука.
Цікавий виступ віднайшов у присутніх жвавий відгук і викликав безліч запитань до доповідачки. Пані Бойко поділилась власними думками щодо того, чи був би Михайло Бойчук, його творчість цікава сучасним українцям, відповіла на численні запитання, зазначивши, що Биківнянський ліс має асоціюватися у людей не лише з величезною трагедією, місцем поховання розстріляних людей, а й з конкретними прізвищами, адже це не безіменні могили, це – конкретні люди і конкретні втрати, яких зазнала майже кожна українська родина, і величезні втрати, заподіяні українській культурі загалом.
