30 березня 2023 року в рамках V Міжнародного симпозіуму «Соціокультурний дискурс глобалізованого світу: наука, освіта, комунікація» на базі кафедри історії та документознавства відбувся науковий захід в форматі круглого столу «Установи соціальної пам’яті (виклики, події, люди, суспільство) в системі документно-інформаційних комунікацій». У круглому столі взяли участь науковці з України, Грузії, Канади та США.
Захід відкрився презентацією книжки «Щоденник спогадів»: російсько-українська війна очима дітей», яку до друку підготувала Ірина КОНСТАНТЮК – старший викладач української мови і літератури департаменту славістики і германістики факультету Гуманітарних наук університету Манітоба (Канада).
Зацікавленість учасників круглого столу викликали доповіді, які стосувалися різних аспектів життя українців та установ соціальної пам’яті у період російсько-української війни. Архіви, музеї, бібліотеки – це не стоси паперів або культурних експонатів. Це перш за все люди, які наповнюють установи життям, повертаючи у науковий обіг документи, які є «живими» свідками історичних подій. Саме тому тематика круглого столу була спрямована на висвітлення широкого спектру проблем, пов’язаних з викликами повсякдення, які принесла російська агресія на українські землі. Зокрема, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, заслужений діяч науки і техніки України Тетяна БЕВЗ проаналізувала сутність та ознаки такого явища, як мандрівна ідентичність, розкрила етапи, маркери, символи, які уособили «Утвердження української ідентичності в умовах повномасштабної війни: досягнення, виклики, загрози».
Становище та напрями діяльності архівів, бібліотек та музеїв під час війни були висвітлені у доповідях доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Ірини ТЮРМЕНКО та кандидата історичних наук, доцента кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Людмила БОЖУК («Війна і архіви»); кандидата історичних наук, доцента кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Лесі ХАЛЕЦЬКОЇ («Стратегічні напрями, ключові ініціативи та діяльність Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (2019–2022 роки»); кандидата історичних наук, доцента кафедри права та соціально-гуманітарних дисциплін Льотної академії НАУ Ірини РОМАНКО («Музейна експозиція «Україна більше за життя» та її роль у національно-патріотичному вихованні здобувачів вищої освіти Льотної академії НАУ»); кандидата історичних наук, доцента кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Тетяни КУРЧЕНКО («Державний архів Київської області: випробування війною»); старших викладачів кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Оксани ІЛЬКОВОЇ («Інформаційні продукти Українського інституту національної пам’яті: осмислення та реальність війни»)та Жанни ПАСКАЛ («Збереження музейної спадщини в умовах російсько-української війни 2022-2023 р.»). Ці дослідження зафіксували перші спроби проаналізувати втрати та здобутки установ соціальної пам’яті у роки російсько-української війни.
